Перечитуючи «Легенди та перекази Міжгірщини», мимоволі відкриваєш для себе красу душі горянина, його чисті нелукаві помисли, спроби дати відповіді на питання, які ще досі залишалися загадкою.
У цій жінці поєднується протилежне: чоловіча професія інженера-будівельника, котру здобула в Київському інституті, та суто жіноче захоплення вишивкою. У розмові вона відкрила кілька таємниць, що стосуються кольорів, до розуміння яких прийшла самостійно. Здається, у світі вишивки знаходиться вдень і вночі, тож нитка з голкою завжди в її сумочці. Я не помилилася, бо під час розмови вона таки витягла пакетик із незамінним "метром" та знімками картин, котрі хоче перенести на полотно.
Наша розмова в затишному куточку кав'ярні "Купідон" починається, власне кажучи, з того, що я вмикаю на своїй мобілці диктофон, а Петро тим часом на своїй - врубує коломийок! "Білявко-небого..."
…Вони ще й досі стоять на землі, розчісуючи хмари своїми дубовими хрестами. Ніщо не може бути тривким за камінь і метал?.. Стійкішим за будь-які будівельні матеріали є християнська віра, що передається з роду в рід століттями.
Однією із яскравих сторінок культури народу є мистецтво, яке відобразило для нас його древню і нову історію, розуміння світу, духовну релігію, морально-етичні засади. Реалії конкретного життя, відтворені в художніх формах, стають сторінками правдивого літопису, що безпомильно фіксує здобутки і втрати на просторах вічного часу.
Дорослі й малі продають первоцвіти біля автомобільних доріг на торгових майданчиках, базарах від п’яти гривень за пучечок. Незважаючи навіть на те, що за одну зірвану квітку браконьєрові доведеться сплатити від 51 до 510 гривень штрафу.
У неділю, 7 березня, о 18.00 Закарпатський обласний український музично-драматичний театр напередодні Шевченківських днів представить музичну драму "МАТИ-НАЙМИЧКА".
Важка доля в умовах безземелля, злиднів, безправ’я у різні часи спонукала закарпатців їхати у чужі краї шукати заробітків і кращого життя. В якій країні немає наших працьовитих людей? Скрізь, куди не піди, знайдеш закарпатців, котрі здатні пристосуватися до життя будь-де.
Пройшовши сталінські табори і війну, голод і холод, знущання та муштру, Федір Бобонич, житель гірського села Синевир, що у Міжгірському районі на Закарпатті, витримав усі випробування, які приготувала йому доля і готується до святкування 102 років.
Ім’я Івана Штаєра відоме не тільки в Колочаві. Як аматора сцени його знають у районі та навіть за його межами. З чого починається визнання? Звичайно, з праці, наполегливості, устремління, завзяття. Але коли йдеться про мистецтво — тут дещо інший підхід, інші пріоритети оцінок. І найперші з них — краплинка серця, часточка душі людини.
Напевно, його можна назвати космополітом, але без тіні негативного підтексту. Він крокує світом, намагаючись пізнати життя різних народів та народностей, і йому добре там, де він є. Відкритий, щирий, невибагливий Петер Майєр із Чехії всюди зустрічає добрих людей, завдяки матеріальній підтримці яких (інакше не виходило, бо ж, як сам каже, - не мільйонер) на своїх двох подолав 28 тисяч кілометрів і, залишивши позаду 44 держави світу. Ужгород - тільки "перевалочний пункт" на подальшому шляху. Але раз мандрівник уже тут опинився, преса не залишила без уваги таку колоритну постать.
