«Крім хорошої літератури, ми маємо ще й чимало макулатури» Ім’я кандидата філологічних наук, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти широко відоме не лише на Закарпатті, але й по всій Україні й закордоном. Його численні книжки – це серйозні дослідження у різних напрямках, зокрема, з фольклору, літературознавства, бібліографії, етнографії, мистецтвознавства. Завдяки невтомній праці Івана Васильовича, зібрано і видано цілий ряд книжок народнопоетичної творчості, яка могла безслідно зникнути. У рідному селі Копашнево Хустського району він ініціював та організував створення Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва, в якому зберігається чимало цікавих експонатів, значна частина яких зібрана вченим під час його експедицій по різних селах Закарпаття.
Про народну творчість і літературу – в інтерв’ю з доктором філологічних наук Іваном Хлантою.
«Я намагався показати не естетику мук, а муки як наслідок діяльності деградованої молоді»
Молодіжна книжка закарпатського письменника і журналіста Юрія Бабічина «Дефект генерації» викликала неабиякий резонанс читачів і швидко розійшлась майже по всій Україні. Як не помилитися на роздоріжжі життя, про деградацію людей, боротьбу зі злом і про свою книжку – розповідає Юрій Бабічин. Детальніше - http://zak-kray.do.am/publ/2-1-0-376
Синевир – найбільше озеро природного походження в Українських Карпатах. Воно розкинулось між горами, серед смереково-ялинового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря. Плесо утворилося внаслідок обвалу скель, які перекрили долину гірського потоку. Це трапилося приблизно 10-11 тис. років тому, а зараз ми маємо нагоду милуватися неповторною красою водойми з невеликим острівцем посередині. Синевирське озеро визнано одним з семи природних чудес України. Відпочинок тут не залишить байдужим жодного туриста.
Ім’я кандидата філологічних наук, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти широко відоме не лише на Закарпатті, але й по всій Україні й закордоном. Його численні книжки – це серйозні дослідження у різних напрямках, зокрема, з фольклору, літературознавства, бібліографії, етнографії, мистецтвознавства. Завдяки невтомній праці Івана Васильовича, зібрано і видано цілий ряд книжок народнопоетичної творчості, яка могла безслідно зникнути. У рідному селі Копашнево Хустського району він ініціював та організував створення Крайового музею літератури, фольклору та мистецтва, в якому зберігається чимало цікавих експонатів, значна частина яких зібрана вченим під час його експедицій по різних селах Закарпаття.
