Начальник
Центрального музею Державної прикордонної служби України, кандидат історичних
наук Олександр Филь розповідає про перші дні війни. Виявляється, жодна застава
не відступила без наказу! В музеї зібрано унікальні експонати як радянських
прикордонників, так і бійців Вермахту.
Прикметно, що недавно
пошуківці розкопали могилу німецького полковника. Жетона при ньому не було...
Нині Мінкульт хоче знищити музей, не продовжуючи оренди
приміщення.
Напіврозвалені
старовинні хатки, трухляві вітряки з обламаними крилами, розкрадання, пожежі,
розкол колективу, незаконні звільнення… І це у найбільшому скансені Європи!
Візитівки старовинної України у світі! Вже рік представники громадськості,
науковці, журналісти привертають увагу до сумного стану Національного музею
народної архітектури та побуту України. На жаль, керівництво Національної
академії наук України, якій підпорядкований музей, свідомо усувається від
вирішення проблем музею.
Продовжується
інтрига довкола таємного схрону СБ ОУН, знайденого у Західній Україні.
Відповідно, триває якась складна гра невідомої нам групи осіб, як ми
підозрюємо, колишніх офіцерів радянських спецслужб і журналістами часопису «Музеї
України». Чомусь вони вибрали нас для оприлюднення досить специфічної, але
ексклюзивної інформації про недавню історію. В результаті, ми створили серію
сенсацій. А задуму наших «інформаційних партнерів» ще не розгадали… Між тим, ця досить захоплива
і трохи ризикова для обох сторін гра, триває. Отримуйте нові деталі.
Вже після перших
публікацій про таємниці Третього Рейху, почався ажіотаж. Чесно кажучи,
журналісти єдиного музейного часопису і Музею слідопитів при редакції,
виявилися дещо не готовими до такої концентрованої уваги! Від початку
розслідувань ми отримали чимало листів, пропозицій, мали певні зустрічі,
запрошення на чисельні теле-радіоефіри, переговори…
Особливо тішать
нас щирі прохання надати точні координати гігантських скарбів, про які ми
регулярно пишемо.
Виктор Тригуб: «Информация о сокровищах Рейха дороже самих
кладов!»
Эта маленькая международная группа вовлечена в целую серию
мистических историческихрасследований.
В результате, абсолютно не желая того, они оказываются в центре очень
резонансных событий. Ведь прошлое имеет огромное значение как для настоящего,
так и для будущего. После поисков легендарных казаческих регалий, сабли Мазепы,
секретных архивов-спецхранов, спровоцировавших некоторые операции нескольких
спецслужб, они не любят говорить о международной политике. Вторая нелюбимая
публичная тема – всевозможные клады и сокровища. Хотя, если честно, любое
историческое исследование находится в этих четких рамках – власть и деньги. Можете
представить, что началось, когда команда журнала «Музеи Украины» коснулась
«золота Третьего Рейха»! Тайный бункер СС в Альпах, картины доктора Менгеле,
следы украденных произведений из музеев, архив Аненербе из схрона СБ ОУН,
танки-сейфы ставки Вервольф, версия о Янтарной комнате… Возможно, это были
наиболее громкие исторические расследования минувшего года. Мы попытаемся
отобразить некую последовательность событий с их непосредственным участником,
главным редактором журнала «Музеи Украины», президентом Музея следопытов
Виктором Тригубом.
Розслідуємо
найзагадковішу сторінку Другої світової війни: перебування в Україні Гітлера,
діяльність Аненербе, шлях гігантських скарбів, операції ОУН-УПА. Інформації
обмаль. Здобувається вона дуже важко. Заважають професійні скарбошукачі, які
першими розкусили значення розкопаних фактів. Додайте сюди нездоровий інтерес
спецслужб, різноманітних авантюристів – можливо зрозумієте, в яких
екстремальних умовах працює маленька команда журналу «Музеї України», яка знову
випадково опинилася у всіх цих детективних епіцентрах… Як завжди, ми
залишаємося єдиним легальним центром оприлюднення ексклюзивів. І це не завжди
радує…
Похоже пришло время тайн Третьего Рейха. В разных странах
возникают некие документы, вещи каким-то образом связанные с обществом
«Аненербе» - наследие предков, ставшего подразделением СС. Неожиданно для нас
самих, маленькая команда авторов журнала «Музеи Украины», вновь оказалась в
странных эпицентрах мистических расследований и событий. Оказывается,
существуют архивы Аненербе, которые попали в руки сотрудников службы
безопасности ОУН! Но, обо всем по порядку.
Тест для Юлі
Литвиненко з Інтеру. Чи буде красива найрозумнішою?
Реституція
Вони повернулися, щоб забрати собі Золоті Ворота, картини з
музеїв та цілі квартали. Це - нащадки колишніх власників майна. Реституція
по-українськи - чи підемо ми шляхом Прибалтики?
Це – анонс
чергової програми «Розбір польотів» на Інтері, опублікований на офіційному
сайті каналу.
Цю книгу мало хто
тримав у руках. Тираж обмежений. Колекціонери не вагаючись віддають за неї
кілька сот доларів. Два томи унікального каталогу «Старовинні карти». Відмінна
поліграфія. Короткі, зрозумілі пояснення. Роздивляюся вже кілька днів… Хоча,
Олександр Прогнімак подарував мені каталог ще з півроку тому… Каюся – не було
часу!
Справа в тому, що
відомий дослідник і збирач старовини О.Прогнімак, має неймовірну колекцію
старовинних карт. Навіть відкрив музей карт на Подолі, куди безкоштовно може
прийти будь-який школяр, студент, історик… Власним коштом Олександр
Володимирович видав каталог карт! Випадок безпрецедентний!
Про рівень
колекції Прогнімака свідчить лише один красномовний факт: коли каталог побачили
англійські історики, почали переговори про перевидання його в Лондоні!
Це – колекція
високого рівня. Давно ніхто не ризикував виставляти скільки предметів таких
далеких часів! То така давнина історії людства, що говорити про той період
можливо лише здогадками чи версіями. Анатолій Козименко, чия приватна колекція
«Озброєння доби бронзи», виставлена в центрі Києва, заслуговує на найвищі
оцінки! Розглядаючи ті предмети, можна багато чого зрозуміти у глобальному
розвитку людства. І відчувається, що Анатолій Васильович намагається осягнути
істину.
Взагалі,
спілкуватися з людьми такого рівня, завжди цікаво. Як правило, вони досягають
значних висот у бізнесі чи на державній службі (А.Козименко був заступником
міністра фінансів), є незалежними і самодостатніми. Здавалося б, все є. А вони
починають щось збирати, шукати, досліджувати… І тут досягають результату.
Одна історія про
пошуки скарбів породжує іншу. Якось непомітно виникають історичні сенсації, які
мають принципове ідеологічне значення. А все почалося із запрошення на чергову
телезйомку…
Зателефонувала
молода, красива і розумна репортерка Іра Кононенко з телеканалу UBR. Попросила
розповісти байки про те, як ми шукали гігантські скарби. Чесно кажучи, ця тема
вже трохи дістала всю нашу команду. Просто хіт телесезону! Вже легше
перерахувати, де ми про ті скарби не розповідали…
Але, розуміючи
проблеми колег, погодився. Якраз у нас гостює відомий козацький біоенергетик
Юрій Курилех, з яким ми колись весело шукали діаманти Кубанської республіки,
тож вирішили зустрітися біля Софії Київської, де колись ховали цінності князі
та Іван Мазепа.
…Чесно кажучи,
після цієї поїздки, всю ніч снилися черепи невідомих солдат. Неглибокі
розкопані окопи, де застала їх смерть. Прямо в городах хутора Петрівський.
Недалеко від Чорнобильської зони. В епіцентрі жахливих боїв Лютізького
плацдарму. Оті ями, людські кістки, залишки амуніції, яскравий пісок… Можливо,
то і є звичайна і страшна правда про війну? Не ордени, не паради, не
набундючені генерали, ні пропагандистські фільми. Черепи на піску…
Новосформовану
Адміністрацію Президента можна привітати з першим бойовим хрещенням у
сірій зоні історії і геополітики. Правда, вони цього не зрозуміли.
Навіть хитромудра Ганна Герман не знає як викрутитися з анекдотичного
скандалу довкола «Персня Київського Князя Всеволода», що вже став
історичним символом і отримав антикварну назву «Перстень Януковича». А
мільярдер Сергій Тарута фактично здійсниввідкриття. Але, про все по порядку.
"Комсомольское знамя" - снова с Вами! Славные
когда-то были времена! Может потому, что все мы были молоды, хотели
перемен, дерзали... Газета формально была органом ЦК ЛКСМУ,
располагалась в издательстве "Радянська Україна" (Фирма ЦК КПУ) возле
метро "Большевик". Собрались интересные люди под руководством редактора
Владимира Кулебы. Коза стала символом перестройки и гласности. http://kzn-r.do.am/
Вперше вдалося провести таємне неформальне розслідування слідів вкладу Полуботка в Англії! Логіка зрозуміла – потрібне втручання українського уряду! Ми кажемо, що скарб є, складає фантастичну суму з багатьма нулями, і працює на групу сучасних банків, господарі яких походять з однієї Середземноморської країни!
Історія гірського села Колочава останнім часом захопила численних її уродженців, які докладають немало зусиль для дослідницької роботи. Дедалі частіше виринають з небуття нові факти, постають перед сучасниками цікаві деталі, а, подеколи, сенсаційні аргументи.