|
У XVII столітті паном Ужгородського замку був капітан Другет, лицар статечний. Мав він дуже красну доньку, про красу якої оповідали аж у далеких краях.
У тих часах переходили через кордон польські війська й нападали на наші міста.
Один із польських воєвод задумав здобути Ужгород. Аби дізнатись, як це можна зробити, переодягся і, як чужий, незнайомий пан, приїхав до Ужгорода. Випадково познайомився з донькою Другста. Дівчина до нього закохалася та розповіла йому, яка військова сила є в замку і як замок можна добути.
Однак батько дізнався про зраду і дав замурувати її живу в замку.
Кажуть, від того часу душа дівчини не має супокою і ночами, коли великі бурі, плачучи, блукає в замку й чекає на своє визволення.
| 
