Наш Міністр культури не то хворий, не то збоченець...

На перший погляд і здалеку, наш улюблений Міністр культури справляє враження нормального чоловіка. "Красиво одевается, красиво говорит..." Через прес-службу дає якісь коменти, зачитує промови. Одним словом, керує як може. Однак, мало хто з членів команди так нашкодив іміджу цієї влади та і України в цілому, як цей другосортний галицький музика, улюбленим фокусом якого є гра на скрипці смичком, затиснутим поміж ніг... У такому стилі і править...

От варто зацитувати його висловлювання про музеї!

Як Бебик з Тонісом захоплював Музей Ханенків
Телебачення стрімко псує людей! Декому достатньо посидіти на якомусь ток-шоу, знятися у якихось фільмах - все. Дах знесло. Вітайте, ось я прийшло - телезвязда! Віднині все повинно бути так, як треба мені для епохальної телевізійної творчості, від якої мліють мільйони піплів по той бік голубого екрану. Якщо ж виникають якісь перешкоди, з глибоких штанин дублікатом дістаються якісь ксиви, пишуться якісь доноси...
Тут днями на сайті Телекритика виник просто крик душі. Цей шедевр, поки сам автор його не зняв, заслуговує на цитування!

Фонд поиска "Музей Концлагерей НКВД"
Создан сайт Фонда поиска "Музей Концлагерей НКВД" при журнале "Музеи Украины". http://ncvd-ussr.do.am/ Здесь собраны все основные материалы резонансного расследования деятельности лагерей для военнопленных НКВД СССР, в Путивле, Козельщине, Старобельске в период 1939-41 годов. Вначале там содержались польские военнопленные, а в июне 1941 года, в опустевшие после Катынских расстрелов монастыри привезли 4676 молдаван и несколько тысяч депортированных граждан Литвы, Эстонии, Латвии. К сожалению, судьба большинства из них осталась неизвестной.

"Музеї України"  прощаються з передплатниками через концтабори...
Пішов до друку останній номер часопису "Музеї України". Редакція оголосила про припинення видання періодичної паперової версії, виходу з передплатного каталогу Укрпошти, повний перехід до інтернету. На прощання передплатники отримають унікальний спецвипуск про діяльність концтаборів НКВС СРСР в Україні.

Журнал "Музеї України" відмовився від паперової версії
Або захмарні ціни, або йти під олігархів. Це два шляхи сучасної української преси, яка видається на папері і доступна передплатникам через систему Укрпошти. Завдяки "розумній" податковій реформі, вигідній лише великому бізнесу, мобільні, невеликі бізнес-проекти вимушено згортаються, йдуть у тінь. Щось більш-менш ліквідне просто поглинається ненажерливими "акулами". Особливо важка доля україномовних культурологічних проектів. Але, вихід є! Інтернет!

Історична наука та музейне життя.
Роздуми про майбутнє минулого



 Розмірковуючи над непростими відносинами історичної науки та музейного життя, пригадався популярний журнал радянської епохи – «Наука и жизнь». Малося, взагалі, на увазі, що наука існує окремо, а життя – окремо… Незалежно від промисловості  існували академічні науки та прикладні. Дивним був для нас досвід загадкової Японії – там, як тільки щось винаходили, одразу втілювали ці винаходи у якісь матеріальні речі, технічні новинки тощо…

ЗВЕРНЕННЯ

до народу України

Чому і досі немає Музею Т.Яблонської?!

Чесно кажучи, якось незручно про це і писати... В Україні не існує Музею класика світового рівня Тетяни Нилівни Яблонської! Цей факт загальновідомий і нікого якось не дивує. А от закордонні мистецтвознавці тим дуже вражені! Жоден сучасний художник не сягнув рівня Т.Яблонської! Герой України, лауреат найпочесніших премій, митець, чиї роботи виставляються у найповажніших музеях, увійшли до підручників. І відсутній музей такого Майстра! Чому?
В принципі, створити Музей Тетяни Яблонської елементарно. Музейний фонд України зберігає сотні картин художниці. Вони розпорошені десятками центральних і регіональних музеїв. В основному, заховані у глибинах музейних фондів. Особливо в провінції. Не найкращі умови зберігання. Обмежені площі. Проблеми з охороною.

Етичні моралепітеди як ганьба української журналістики

В Києві створюється громадський Комітет з ліквідації Комісії з журналістської етики і розслідуванню протиправної, аморальної діяльності її членів. Як виявилося, ці самозванні "лідери" сучасної української журналістики, незаконно присвоїли собі повноваження судити інших журналістів, обливати їх брудом. Але, найбільшим цинізмом, що межує із кримінальним злочином, стало покриття Комісією жахливої діяльності зловісного збоченця доктора Пі, на совісті якого чимало смертей і скалічених життів... Ніяких емоцій! Лише документи!

Моралепітеди:Такої ганьби укр журналістика ще не мала!

Ось кришувальники аналога есесівця Менгеле - дохтора Пі, які на рік призупинили розслідування його злочинів! На їх совісті смерті, каліцтва, спаплюжені життя, які сталися до арешта Слюсарчука! Вимагаємо публічно покаятися, вийти отієї псевдокомісії Мостового, а її ліквідувати! Ці люди не мають тепер морального права називатися журналістами! Все під дахом доблесного Зеркала неделі...

Дмитро Заруба про Нацмузей у Пирогові для журналу "Музеї України"

На днях відбулась зустріч керівників журналу "Музеї України",  з новим Генеральним директором Національного музею народної архітектури та побуту України  Дмитром Зарубою і його заступником Вадимом Логвіновим.

Хотите ли вы жить долго и никогда ничем не болеть?

      "Чему бы жизнь нас не учила, а сердце верит в чудеса”!  Ф.И.Тютчев  Я стучу к вам, откройте дверь в свое сердце!

                Многие этого не хотят категорически. Многие это не понимают. Но это временно. Это уже возможно! Купите здоровье вовремя. После этого его можно беречь. Кто его не купил, тому беречь нечего. Тот с первого дня жизни доживает. Звучит это нестандартно, но начинайте к этому привыкать. Это новое мышление, это новые знания. В тело каждого человека изначально заложена Программа «Болеть» с ограничением срока жизни до 1/10 её части. Она, только с левой стороны на бедре. Прочитайте!  Вы научитесь отличать охрану здоровья от медицины. Здоровых и нездоровых людей от больных. Вы узнаете, что за один приём по методике «панацея» обеспечивается устранение причины заболеваний. После этого изменяется психика, форма и физика тела, восстанавливается гармония.  Старение замедляется. Многие, вначале это считают фантастикой. Но, после, в восторге!

Cергій Квіт виявився справжнім чоловіком - розігнав збоченців!

Різноманітні збоченці та сексуальні меншини почали нахабно позиціонувати себе як головну правлячу та елітарну силу. Насправді вони є банальними ліберастами і хворою бидлоелітою. Звичайний генетичний мотлох. Дійшли до того, що вирішили розгорнути провокаційну виставку прямо у стінах навчального закладу, який відвідує чимало дітей, вчаться неповнолітні! Треба підтримати рішучість керівника Академії Сергія Квіта, який розігнав оте експерементальне лайно! Тим мистецьким відходам не місце у тих славних стінах!

За знищення музею - розстріл!
На сайті Мінкульту тиша. А культурологічну громадськість вже кілька тижнів лихоманить. Провідні ЗМІ публікують гострі матеріали. Політики роблять заяви, депутати запити. Міністр обмежується абсолютно непідготовленною прес-конференцією і невиразними відповідями одній газеті. Політологи констатують цілковитий програш Міністерства у інформаційному раунді музейної війни. І це якось нікого особливо і не здивувало. Влада в черговий раз демонстративно зневажила громадську думку. Не розуміючи, що саме це найшвидше приводить до революції...

Шеф-редактора журналу "Музеї України" Наталку Іванченко - з ювілеєм!
Саме ця красива струнка жінка стояла біля витоків часопису "Музеї України". Укладала перший каталог музеїв. Особисто побувала в десятках маленьких сільських музеїв, про існування яких мало хто підозрює. Організовує кампанії на захист колективів, у яких періодично забирають то землю, то приміщення, то експонати...

СуперБлондинка з Мінкульту-2. Директор Лаври!

Потрапивши у зону уваги журналістів, Вікторія Ліснича не перестає дивувати громадськість! Можна говорити про якесь визначне, хоч і веселе культурологічне явище! Як можна було ні години не працюючи в культурі, кумедно опинитися аж у кріслі ЗАСТУПНИКА Міністра культури, та ще й почати керувати надскладною музейною галуззю!? Наробивши там щирих дурниць.
Включилися депутати, громадськість, і ми колективними зусиллями врятували те явище від подальшої ганьби, заховавши його у радники Міністра. Скоріш за все, більше ніхто не ризикнув працевлаштовувати кудись такого високоосвіченого кадра. Думали, посидить і кудись зникне...
Як помилилися! Тепер Вікторія аж цілий ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР! І чого? НАЦІОНАЛЬНОГО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО історико-культурного заповідника!!!

Віктор Тригуб: "В таємних лабіринтах історії НКВД і КГБ СССР"

Мастерская Музея плакатов Украины

Музей плаката Украины действует при журнале "Музеи Украины" совместно с Национальным музеем-заповедником "Битва за Киев в 1943 году". Ныне, в президентском селе Новые Петровцы под Вышгородом, где зарегистрирован музей, открывается первая специализированная Галерея плаката.
 Говорим с арт-директором музея Антонином Криничко в его мастерской изготовления музейной копии плаката и карт.