Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 266
Міні-чат
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Чому і досі немає Музею Т.Яблонської?!
Чому і досі немає Музею Т.Яблонської?!

Чесно кажучи, якось незручно про це і писати... В Україні не існує Музею класика світового рівня Тетяни Нилівни Яблонської! Цей факт загальновідомий і нікого якось не дивує. А от закордонні мистецтвознавці тим дуже вражені! Жоден сучасний художник не сягнув рівня Т.Яблонської! Герой України, лауреат найпочесніших премій, митець, чиї роботи виставляються у найповажніших музеях, увійшли до підручників. І відсутній музей такого Майстра! Чому?

В принципі, створити Музей Тетяни Яблонської елементарно. Музейний фонд України зберігає сотні картин художниці. Вони розпорошені десятками центральних і регіональних музеїв. В основному, заховані у глибинах музейних фондів. Особливо в провінції. Не найкращі умови зберігання. Обмежені площі. Проблеми з охороною.
Майже завжди у кримінальній хроніці, після пограбування музеїв, фігурують роботи Яблонської. Адже, середня ціна роботи художниці починається зі ста тисяч доларів! Якщо картини Тетяни Нилівни потрапляють на великі міжнародні торги, то завжди фіксуються аукціонні несподіванки...
Саме тому створити повноцінний музей дуже просто. Потрібне лише спеціалізоване приміщення, а значить, розуміння і підтримка столичної влади. Ну і сприяння Міністерства культури, в силах якого зібрати для нового музею колекцію робіт художниці. Всі картини залишаються у власності держави. Можна організувати регулярні виставки із зібрання регональних музеїв... Варіантів є чимало. Необхідна добра воля чиновників! А це - дефіцит...
-Дякую Вам за Ваші думки й наміри. Скільки картин мама дарувала музеям - не знаю навіть приблизно, бо вона і дарувала, а також продавала, і відбувалося це здебільшого в ті часи, коли я не дуже за цим слідкувала, а мама не залишила про це ніякого системно створеного документу. А взагалі я впевнена, що це марна справа - говорити про створення будь-чого в країні, де все лише руйнується. Воля Ваша! - написала донька художниці Гаяне Атаян,- Насправді класиків такого рівня крім Яблонської НЕМА. Пишіть, пробуйте, якщо маєте ентузіазм. Ви молодші за мене, може, через це - стільки енергії й віри, а я скептик...
Гаяне надіслала анкету, свого часу власноруч заповнену художницею для якоїсь російської енциклопедії. Цей документ вартий цитування!

Яблонская Татьяна Ниловна. Анкетные данные.

 

Родилась в городе Смоленске (Россия) 24 февраля 1917 года, умерла в Киеве 17 июня 2005 года.

1935 - 1941 годы учёбы в Киевском государственном художественном институте,  закончила институт по специальности  "художник-живописец” (мастерская профессора Фёдора Кричевского).

На протяжении всей своей творческой жизни участвовала в многочисленных всеукраинских, всесоюзных и международных выставках, среди которых самые значительные: 1956 - XXVIII Международная художественная выставка В Венеции (Биенале); 1958 – Всемирная выставка в Брюсселе, где Т. Яблонская была награждена бронзовой медалью за картину "Хлеб” (1949). Начиная со студенческих лет, имела более чем 30 персональных выставок в Москве, Лондоне, Будапеште, в Киеве, других городах Украины. Персональные выставки за период с 1991 по 2004 год:

1992– выставка живописи  в Киевском музее русского искусства,

1993 – выставка живописи «Из глубин души» в Национальном художественном музее Украины, Киев,

1996 – выставка живописи «Окна» в Киевском музее русского искусства,

1996 – выставка живописи в галерее "27” на Корк-стрит в Лондоне,

1997 – ретроспективная выставка живописи к 80-летию со дня рождения в Национальном художественном музее Украины, Киев,

1999 – выставка графики (рисунок, акварель) в Украинской Академии художеств,

1999 – выставка темперных работ «Воспоминания» в 2002 – виставка живописи "Пори року” в Национальном художественном музее Украины, Киев,

2002 - выставка живописи «Времена года» в Национальном художественном музее Украины, Киев,

2004 – выставка пастели в Киевском музее русского искусства.

Звания:

Член Союза художников Украины (1944),

Народный художник Украины (1960),

Народный художник СССР (1982),

Профессор (1967),

Действительный член Академии художеств СССР (1975),

Действительный член Академии Украины (1997),

Герой Украины (2001).

Награды:

Лауреат трёх Государственных премий СССР (1949 – за картину «Хлеб», 1951 – за картину «Весна», 1979 – за картину «Лён»).

Лауреат Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко (1998 – за работы последних лет).

Награждена бронзовой медалью Всемирной художественной выставки в Брюсселе за картину  «Хлеб» (1958).

Награждена двумя  медалями  Академии художеств СССР (1974 – за картину «Вечер. Старая Флоренция», 1987 – за серию портретов).

Награждена золотой медалью Академии художеств Украины (2004 – за значительные творческие достижения).

Ордена:

1951 – Трудового Красного Знамени,

1977 – Орден Дружбы Народов,

1994 – Отличие Президента Украины,

1997 – Орден «За заслуги»

Музеи: Государственная Третьяковская галерея (Москва), Государственный Русский музей (Санкт-Петербург), Музей Дракона (Тайвань), Национальный художественный музей Украины, Киевский музей русского искусства, Запорожский художественный музей, Харьковский художественный музей, Полтавский художественный музей, Львовская картинная галерея, другие музеи Украины.

У мене, наприклад, є альбом, виданий Донецьким художнім музеєм, де розміщені світлини 26 унікальних робіт Т.Яблонської. Її картини - чи не у всіх музеях Києва, області, обласних центрів... Не відмовляться виставити картини і приватні колекціонери...

Щодня ми бачимо початок масштабних забудов Києва. Це ринок з мільярдними оборотами. Невже так складно знайти виставкове приміщення у 200-300 метрів у якомусь житловому комплексі? Вже не говоримо про центр Києва, Печерськ. Є Лівий берег, та навіть Троєщина, Дарниця, де крім супермаркетів та генделиків ніяких культурних споруд, крім церков, не зводять.

Музей Т.Яблонської стане справжнім культурним осередком будь-якого столичного району! Його моментально включать до всіх туристичних маршрутів. Така масштабна особистість завжди цікава!

То давайте спільно реалізуємо цей проект!

-Думаю, варто розглянути і варіант створення Музею Т.Яблонської у статусі філії великого Нацмузею! - обережно поділився ідеєю Заступник Генерального директора Національного музею народної архітектури і побуту України Вадим Логвінов, - Скажімо, у нас є певні площі у центрі Києва, де можна було б розгорнути новий музей... Звичайно, треба радитися, узгоджувати проект, консультуватися з Мінкультом... Теоретично це можливо! І ми розуміємо, що проблем з відсутністю відвідувачів з десятків країн тут не буде. Потрібне розумне рішення! Адже, мати подібний музей - вигідно!

Можливо, варто написати листи Міністру культури, Голові Київської міськадміністрації О.Попову? До того ж, вибори на часі... Хай зроблять реальну добру справу для виборців.

Музей Тетяни Яблонської повинен бути! Давайте за це боротися!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", Координатор оргкомітету зі створення Музею Т.Яблонської у Києві
Категорія: Україна | Додав: defaultNick (15.03.2012)
Переглядів: 674 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz