Найвідоміші художники Рейху: Гітлер і доктор Менгеле

Журналісти часопису «Музеї України» розпочали серію консультацій, одразу наштовхнувшись на ще одну парадоксальну сенсацію нацистської Німеччини. Ми постійно дивуємося непрофесіоналізму істориків мистецтва і взагалі істориків, які обмежуються примітивними переказами відомих книг чи статей з Вікіпедії…

Отже, паралельне розслідування. У гру вступає наш представник у Німеччині, загадковий Микола Кайзер, який став відомим після віднайдення ймовірного портрету Мазепи.

Нещодавно він щільно спілкувався з дідом, у якого після війни мешкав дуже дивний чоловік на прізвище Менгеле. Так, той самий знаменитий доктор Менгеле, що проводив жахливі наукові експерименти на в‘язнях нацистських концтаборів!

 Виявляється, той душогуб теж кохався на мистецтві і навіть непогано малював! Більше того, залишив діду, який тоді мав ще мало років, кілька картин, одну з яких Микола Кайзер і викупив.

Чесно кажучи, таких подробиць ми не знали. Інформація стала справжнім емоційним шоком. Почали копати. Досвіду після попередніх наших карколомних пригод у різних країнах, вистачає…

Виявляється, був художник Фрідріх Менгеле! Зрозуміло, досвідченому есесівцю Йозефу (Джозефу) Менгелю було досить легко зробити собі нові документи.

 Після розгрому 1945 року, нацист відкрито селиться в горах Баварії, видаючи себе за художника. Легенду взяв дуже просту – втомився від війни, страху, виїхав на природу, аби малювати пейзажі. Окупаційні американські війська спершу дуже зацікавилися німцем з таким цікавим прізвищем, почали перевірку. Той дав якийсь номер телефону, де підтвердили, що дійсно є такий відомий художник, який нині у творчій мандрівці. Зрозуміло, американці не були готові до такої нахабної відкритої брехні і «художника» відпустили. А той міцно увійшов в образ, днями блукаючи горами з мольбертом. Картини писав швидко, щедро роздарюючи оточуючим, лише підтверджуючи легенду.

За якийсь час таємні підрозділи СС «Одеса» і «Хіас», які переправляли особливо заслужених нацистів в Південну Америку, вивезли Доктора Смерть в Аргентину. Там його практично вислідив Мосад, але Менгеле вдалося зникнути.

 Втік до Парагваю, потім в Бразилію, де у 1979 році помер на пляжі.

Лише 1992 року, змогли довести, що в могилі саме його останки…

Тільки недавно, побачивши фото, зрозуміли, ким був їх постоялець і господарі оселі в Баварії. Маючи певні проблеми, продали одну з картин, залишених Менгеле. Ймовірно, є ще кілька. Нині шукаємо сліди…

Перш за все, ми глянули на картини Фрідріха Менгеле. Той швидше імпресіоніст. Інший стиль, манера письма, сюжети. Зовсім інакший підпис.

 Роботи майстра відомі, гарно вивчені. Є чимало фото в мережі. Доктор Смерть малював зовсім не так! У нас практично немає сумнівів, що ми вийшли на колекцію найзловіснішого військового злочинця всіх часів!

 Розслідування триває. Скоріш за все, картину куплять або в Москву, або в Київ.

Таке полотно стане сенсацією будь-якої колекції. Особливо враховуючи інтерес до чільних діячів Рейху і ціни на подібні роботи… Та то вже інша історія…

Тяга до прекрасного, колекціонування, малювання не є захисним бар‘єром проти страшних злочинів проти людства. На жаль…

Досвід показує, що всі колекціонери та митці, які досягли великих успіхів у владі, мають значні психічні проблеми, ознаки дегенерації. То може і не треба їх до тієї влади пускати? Особливо, абсолютної… Хай собі тихо малюють!

А Доктор Смерть був перспективним художником…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»