Місто Рахів зарекомендувало себе як один з найпопулярніших туристичних центрів у Закарпатській області. Гірське місто, розташоване на висоті 450 метрів над рівнем моря, знаходиться у центрі Європи. Принаймні, про це свідчать стела і геодезичний знак, встановлені неподалік Рахова. Напис латинською мовою, у перекладі на українську, звучить так: «Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, із спеціальним апаратом, який виготовлений в Австрії і Угорщині, із шкалою меридіанів і паралелей, встановлений Центр Європи. 1887.». Рахівщина – край неповторної природи. Саме тут знаходяться усі сім вершин Українських Карпат, що перевищують дві тисячі метрів над рівнем моря: Говерла, Петрос, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський, Ребра, Менчул, Гутин-Томнатик. Особливо приваблює туристів Говерла (2061 метр над рівнем моря) – найвища вершина України. Вона входить до заповідної зони Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку, знаходиться на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Краса Говерли вражає уяву. З вершини перед зором відкривається широка панорама прекрасних гір. Сюди піднімається багато туристів, деякі залишають за собою пластикові пляшки, різні упаковки від продуктів, що засмічує природу. Минулого літа, поряд з державними службами, Говерлу патрулювали українські пластуни. Вони прибирали сміття за байдужими мандрівниками, оновлювали маркування маршрутів, облаштовували пункти для відпочинку туристів, слідкували, аби браконьєри не завдали шкоди рідкісній флорі і фауні. У Карпатському біосферному заповіднику мені довелося чути таке порівняння: багато народів світу мають свої гори-святині: у японців – Фудзіяма, у євреїв – Сіон, у вірменів – Арарат, а для українців священною горою повинна стати саме Говерла. Ця ідея дуже цікава, має реальну перспективу, передусім, для охорони та збереження рідкісної флори і фауни даного природного об’єкту. Поряд з цими переконливими аргументами на користь найвищої вершини України, мені найбільше подобається гора Піп Іван Марамороський (1940 метрів над рівнем моря), що знаходиться на українсько-румунському кордоні. Цей відрізок патрулюють прикордонники, без попереднього повідомлення яких, сюди ходити не можна. Це є перешкодою для туристів, тому то вони рідко подорожують сюди. Марамороський масив Рахівщини – територія, гори якої науковці вважають найстарішими гірськими породами Карпат. Цей куточок ще називають Гуцульськими Альпами, він складений твердими кристалічними породами, а рельєфу властиві численні скелясті гребені та вершини, глибокі міжгірні долини. Марамороський масив багатий рідкісними рослинами. Тут росте тирлич жовтий, рододендрон, роман карпатський, сон-трава, нарцис вузьколистий… Більше дізнатися про будову та закономірності функціонування гірських екосистем, на власні очі побачити зуб мамонта, відбитки давніх морських тварин, зразки різних гірських порід можна у музеї екології гір та історії природокористування, що знаходиться на околиці Рахова. Ще у цьому закладі майстрами вдало відтворена у макеті карстова печера, через яку екскурсоводи пропонують пройти усім бажаючим відвідувачам. Цікавою є експозиція опудал звірів, а в акватераріумі можна побачити живих плазунів і риб. Пізнати давні Карпати допомагають й картини знаного художника Івана Доробана. На одній з них зображена долина Рахова до заселення людьми. Уява художника зобразила природу тих давніх часів спокійною, гармонійною… Неповторні гори Рахівщини багаті не лише своєю природною красою, але й корисними копалинами. Тут видобувають залізну руду, мармур, будівельний камінь тощо. Славиться район ще й своєю оригінальною гуцульською культурою, смачною бринзою, цілющою мінеральною водою, талановитими людьми…
