Славний Хустський район своїми унікальними пам'ятками природи. В урочищі Кіреші ще з льодовикового періоду збереглися низинні нарциси вузьколисті. Єдине в Європі таке диво – Долина нарцисів – приваблює численних гостей з України і з-за кордону. Під час цвітіння рослин проводиться огляд-конкурс юних талантів під назвою "Золотий нарцис” і туристи мають змогу поєднати ознайомлення з пам'яткою природи з культурним відпочинком.

Тільки тут, на Хустщині та ще в кількох селах сусіднього Тячівського району збереглося поголів'я буйволів карпатської популяції. Нині найбільше цих тварин – близько тридцяти – утримується господарями у с. Велятино.

Ці екзотичні тварини мають цілюще молоко, жирність якого становить 8-9 процентів. Їм дуже подобається купатись у природних ваннах на толоках. В них вони можуть лежати годинами, висунувши з води голови. Невибагливі до кормів і догляду, буйволи пристосовані до різких перепадів температур, рідко хворіють і добре розмножуються, що є запорукою їх подальшого виживання й збереження.

Швидко прижилися на луках за с. Іза й плямисті олені. Завезені сюди з Калінінградської області в 1982 році, 150 тварин зразу стали давати місцевим артільникам чималий прибуток. Щоліта на фармацевтичні підприємства відправляється близько сорока кілограмів пантів, ціна яких на європейському ринку становить понад 400 у.о. за кілограм, що засвідчує про чудові перспективи у розвитку цієї галузі.

А от підприємець Василь Перец створив на Хустщині страусову ферму. Вона розташована на околиці райцентру. Його підопічні, який тут понад півсотні, добре акліматизувались, швидко прибувають у вазі. Отже, гості нашого району мають змогу помилуватись незвичними для наших широт велетенськими птахами.

Багата не тільки фауна, але й флора Хустщини. В одному лише заповіднику Долина нарцисів нараховується близько 50 видів рослин, які занесено в Червону книгу. А в лісах, які складають більше половини території району є багато справді райських куточків для відпочинку. Тут можна назбирати і грибів, і дикорослих плодів, і вийти сім'ями на природу.

Улюбленим місцем для такого відпочинку у с. Липовець служить і територія навколо озерця, що зветься "морське око”. Розташована на невеликій гірській улоговині на висоті понад 500 метрів над рівнем моря, ця водойма з радіусом близько двадцяти метрів ніколи не висихає, хоч до неї не впадає ні один потічок, а тільки витікає.

Чудові краєвиди Горган, які відкриваються з гори Озірної, нікого не залишать байдужими. Місцеві мешканці докладають чималих зусиль, щоб зберегти красу своїх лісів та пам'ятку природи для нащадків.

До унікальних пам'яток людської творчості слід віднести й Теребля-Ріцьку гідроелектростанцію в с. Нижній Бистрий. Використано майже двохсотметровий перепад рік Теребля і Ріка, розділених хребтом, через який прокладено тунель. Реалізувати задум вдалося лише в 1955 році, хоч плани були ще наприкінці 30-их. З того часу звідси і виливається в єдину електромережу найдешевша в Україні енергія. І буде довго, бо запас міцності комунікаційних споруд ГЕС великий. А це значить: ефективно служитиме вона людям і в третьому тисячолітті. В недалекому майбутньому на водосховищі Теребля-Ріцької ГЕС (єдиному в області), що розташоване в с. Вільшани, буде відкрито найсучаснішу зону відпочинку.

Збереглось на Хустщині чимало й давніх водяних млинів, яких раніше було по кілька в кожному селі. Ще від діда-прадіда залишилась невеличка будівля з дерев'яним колесом біля неї, на яке по лотках падає вода із зворика Лака й крутить жорна. Тут господарі і донині мелють збіжжя для односельчан.

Є на що подивитись у селах району. Туристи не можуть не замилуватись підвісними мостами через бурхливу Ріку (на фото), гарно оздобленими фасадами будинків із дерева, що так і запрошують у казку, у давнину.