Альбом Гітлера здали в КГБ?

Продовжуються захопливі пошуки альбому з малюнками, написаних особисто Адольфом Гітлером. Взагалі, про подібні історії можна писати книги і ставити фільми. Ми ж обмежимося форматом замітки в інтернеті. Все почалося у 1940 році, у Берліні. Ріббентроп подарував альбом радянському художнику М.Глущенку, який працював на розвідку СРСР.

Потім альбом відвезли Сталіну. Його продивився весь склад Політбюро ЦК. Малюнки повернули Глущенку. До смерті художника він був у нього. Пізніше, дружина для чогось віддала його чиновникам.

«Альбом был небольшой, размером с книгу. Там было более 30 рисунков - в основном наброски архитектурных элементов, мосты разные. Чувствовалось, что автор любит монументальные вещи.

Я побежал к министру культуры Алексею Романовскому: «Что делать с этим альбомом?» В итоге его отдали секретарю ЦК по идеологии Александру Капто. А его тогда собирались переводить в Москву. Он и забрал альбом. А что дальше с акварелями случилось - неизвестно.

Пропавший альбом с акварелями Гитлера оценивается в несколько миллионов долларов. Все зависит от того, будут продавать по одной штуке или весь альбом целиком. – заявив «Комсомольской правде» Профессор академии художеств Украины Михаил Александрович Криволапов, в послевоенные годы работавший начальником управления изобразительных искусств и главным экспертом Минкульта УССР, часто общался с Глущенко по работе, позже они стали приятелями».

Пізніше цю версію підтвердив і легендарний майстер мікромініатюри Микола Сядристий. Він теж приятелював з Глущенком, бачив альбом і впевнений, що його забрав Капто.

Чесно кажучи, люди, причетні до пошуків, які згуртувалися довкола часопису «Музеї України», не повірили у версію, що О.С.Капто, будучи секретарем ЦК КПУ з ідеології, міг привласнити альбом фюрера. Часи були дуже суворими. За таке могли не те що звільнити з посади, а й посадити. До того ж, Капто якраз їхав до Москви на ще більшу посаду.

Олександр Семенович нині працює у одному московському інституті. Більше місяця ми намагалися його зловити у телефонному режимі. Так і не змогли поговорити особисто.

Нарешті його секретар Катерина Фурцева, передала коротку відповідь. «Я здав альбом Гітлера!». І все. Де здав? У Москві чи Києві? Кому?

  -Можливо, в органи… - припустила секретар.

Дуже сумнівно, щоб секретар ЦК відвіз альбом до Москви. Столичні товариші не зрозуміли б…

Залишається два варіанти.

Альбом Гітлера просто списали в архів ЦК КПУ. Що для Капто було найпростіше.

Або відіслали до КДБ УРСР, де теж, ймовірно, списали до відомчого архіву.

У будь-якому разі, альбом знаходиться у державній власності. Такі речі не викидаються. Хіба, хтось міг поцупити з партійного архіву після 1991 року. Однак, у це не дуже віриться.

Як ми зрозуміли, публікація якихось малюнків у 90-х, була з альбому В.Винниченка, якого теж вчив малювати Глущенко, а не з альбому Гітлера. Той альбом вивчав професор Федченко. Повернув родині художника. Де він нині – невідомо. Хоча то теж велика цінність.

Ми продовжимо телефонні переговори з секретарем О.Капто, аби дізнатися подробиці. Про результат повідомимо.

І прохання до істориків, які мають доступ до архівів ЦК КПУ і КДБ – СБУ. Спробуйте пошукати сліди альбому Гітлера серед документів! Теоретично, він десь там…

Пригоди тривають. Щойно ми закінчили моніторинг двох аукціонів, які проходили в Лондоні. Повідомили про невідомий портрет Мазепи роботи С. Соломка, випадково спровокувавши еротичний скандал на владному Олімпі (Картина З.Серебрякової). Наш представник у Німеччині вийшов на сліди другої картини зловісного доктора Менгеле. Вивчаємо тайник СС і загадкової організації «Аненербе», нещодавно знайдений в Альпах. Тихенько підбираємося до секретів російських спецхранів. Готуємо черговий етап експедиції за скарбами Кубанської Республіки…

Не можу зрозуміти, чому музейну тему вважають нудною? Мабуть, просто ніколи подумати про це…