“Щасливий” плакат у Львові!
Війна – це містика. Там щодня відбуваються такі речі, про які в офіційних звітах ніколи не напишуть.А тим, хто на цю тему говорить, часто доводиться малювати квадратики з військовими психологами…
Однак, життя закручує такі сюжети, де кров і смерть реальність, а до звичайного плакату починають ставитися як до ікони, роздруковують його на принтері, наклеюють на броню БТР, чи носять під броніком.
Перед тим як записатися добровольцем у 92 бригаду ЗСУ, арт-директор журналу “Музеї України” Юрій Нерослік зробив плакат для свого друга з бату “Дніпро”. Обробив його фото і додав дуже зрозумілу на фронті фразу – Хай кулі тебе минають! Той роздрукував плакат на принтері і взяв з собою.
За кілька тижнів вони опинилися під Іловайськом. Вижили і вціліли…
Я написав статтю, яка почала існувати якимось власним, химерно-містичним життям, як і плакат!
У Львові це все отримало якесь цікаве продовження. Отримую листа:
“Ми знайшли на вашому сайті дане зображення:
І з вашого дозволу хотіли б використати його для макету для постера на борд,який хочемо розмістити на наших орендованих площинах до Дня Конституції. Відповідно, нам потрібні оригінальні дані даного зображення.
Будемо вдячні за допомогу та сприяння.
З повагою,
ПП “Медіс”
Львів. вул. Некрасова, 25 В
тел. (032) 260 25 00″.
Залишилося лише звести медиків з Юрієм Неросліком. За кілька днів плакат опинився на біг-борді, саме там, де йому і місце!
“Подяка Діагностичному центру “МеДіС” за розмішення на банер, мого плакату “Хай кулі тебе минають!” у Львові, біля медичного закладу де лікують наших бійців! Вдячний Рябчук Дзвениславі! Я знаю ми переможемо,Слава Україні!!!” – написав Юрій Нерослік у ФБ.
Все. Приємно про це писати. Ніякої бюрократії, плачу про відсутність коштів, труднощі… Взяли і зробили. Так і треба!
І цитата з того матеріалу, який де тільки не передруковували! Подяка блискучій журналістці Вірі Перцової, що дуже допомогла!
“Арт-директор Музею плакату при журналі “Музеї України”, сержант 92 бригади ЗСУ Юрій Нерослік – рік на фронті. Доброволець. Підрозділ саперів. Бойове хрещення отримав поруч з моїми рідними селами під Іловайськом.
 Їх колона, з 280 смертників була свідомо послана зрадниками з штабів просто в гарно пристріляну артилерійську засідку під Старобешевим. Село Новокатеринівка. Це мій райцентр, а приблизно на місці трагедії ми в дитинстві грали в футбол…
В Іловайськ ми з рідного села Осикове, їздили за хлібом – там його пекли найкраще. Нині – то дорога смерті виходу з котла. А раніше ми на тому тихому шосе вчилися їздити на автівці…
В тих мальовничих місцях і розгорнулася найбільша трагедія цієї війни.
Лише завдяки толковим офіцерам середньої ланки, колона, в якій був Юрій Нерослік, врятувалася від повного знищення. Втратили майже всю техніку, Юру вибуховою хвилею скинуло з броні – травмувався – хлопці витягли… Більше тижня, через містечко Комсомольське, де був наш райвійськомат, степами, пробивалися до своїх. Пощастило – дійшли… Його другу з бату “Дніпро-1″ пощастило менше…
Ось як цю історію подала агенція УНН з виставки “Надія Савченко” Музею плакату у Музейно-патріотичному центрі КУН.
“Ще один плакат я робив моєму другу. Ми познайомилися у Фейсбуку до війни. Він пішов до батальйону “Дніпро-1″. Я йому зробив плакат “Хай кулі тебе минають”. І коли ми потрапили в Іловайськ, мій товариш теж був там, тільки з іншого боку. Коли виходили з котла – він їхав на БТРі. Вбило його командира, що сидів зліва. Справа сидів ще один боєць, якого повністю розірвало, а друг лишився живим. І потім ми списалися у Фейсбуку, і він каже “Юра, ти знаєш, цей плакат став моїм оберегом”. Ось такий збіг”, – розповів Ю.Нерослік.
Довідка УНН: Народився Ю.Нерослік у Первомайську Луганської області. Проживає у Харкові. Навесні минулого року прийшов до воєнкомату добровольцем. Зараз у чині сержанту служить сапером у 92-гій бригаді. Пройшов Іловайський котел. Почав малювати плакати із зими 2013 року. Створив майже 1000 патріотичних плакатів, зокрема, серії на підтримку “Національної гвардії України”, Надії Савченко. На усіх його творах присутні кольори українського прапору.”
Плакат “Хай кулі тебе минають!” було створено буквально перед Іловайською трагедією. Ні Юрій, ні його друг з бату “Дніпро-1″, ще навіть не здогадувалися, що на них чекає, через що доведеться пройти, скількох побратимів втратити…
Їм пощастило – вижили…
На війні люди стають забобонними. Ця історія і саме цей плакат, миттєво перетворилися на легенду. Картинка стала оберігом. Я спершу не міг зрозуміти, чому саме це зображення просять роздрукувати на принтері у форматі А-4 і передати у війська.
Фартовий…”
Учасники АТО і волонтери у подібних ситуаціях напрочуд ефективні. Варто нагадати, що маленький Музей плакату, разом з поки що безробітним демобілізованим Юрієм Неросліком, спромоглися організувати майже 100 виставок патріотичного плакату у прифронтовій зоні! Власним коштом і зусиллями. Постійно там буваємо…
Є лише питання до пропагандистів Міноборони і професійних піарників Мінстеця. За два роки війни не змогли створити жодної масової серії агітаційних матеріалів і патріотичних плакатів!
Яскраві роботи фронтовика Юрія Неросліка, деякі з яких стали легендарними і справжніми символами АТО, чомусь демонстративно “не помічають”. Чому і хто?
Про Мінкульт періоду Славіка Кириленка взагалі не хочеться згадувати – оголосили конкурс патріотичного плакату. Юрій Нерослік надіслав з сотню своїх робіт. Навіть не взяли до уваги. Переможцями визнали якихось студентів, чи родичів. Гроші потратили…
Бойові частини залишаються без сучасної наглядної агітації. І це є елементом свідомої зради цілком конкретних людей!
Ще раз звертаю увагу на роботи Юрія Неросліка і прошу держчиновників використовувати їх у патріотичному вихованні. Як у тилу, так і на фронті! Вони того варті!
І про приємне. Протягом липня персональна виставка картин і плакатів одного з видатних художників сучасності Юрія Неросліка в київському Музеї гетьманства!
Приходьте!
Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі “Музеї України”
| 
