7 липня  Церква вшановує велике свято Різдва Івана Хрестителя. Серед різних святих, яких почитає  Церква, особливим культом славиться святий Іван Хреститель, Господній Предтеча. Він єдиний з усіх святих після Божої Матері має свій празник Зачаття і празник Різдва. Про його великий культ у  Церкві найкраще свідчать аж шість празників в його честь протягом церковного року.

         Особа Івана Хрестителя поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і героїчна. Святий Іван Хреститель — це велетень духа, що стоїть на грані двох завітів: Старого й Нового. Він останній з пророків і перший з апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він один мав ласку хрестити Того, про кого інші пророки тільки пророкували і в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері.

         Поки він народився, то ангел Господній сказав до його батька Захарії: "Він буде великий в очах Господніх” (Лк. 1, 15). І він справді став великий своїм героїчним життям, героїчною наукою і героїчною смертю. Сам Ісус Христос каже про нього: "Той був світич, який палає і світить” (Йо. 5, 35).

    Його життя — це безперервна низка жертв й покути. Він голосить науку, яку до нього ще ніхто не голосив: про хрещення покаянням, про близькість небесного царства, про появу й живу присутність Месії Спасителя. Він указує пальцем на Месію і хрестить Його в ріці Йордані.

         Святий Іван Хреститель відважно викриває всякі гріхи і спокуси. Він сміливо говорить гордим фарисеям: "Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?” (Лк. З, 7). Він не боїться прилюдно картати за гріхи і згіршення царського дому: "Йоан же казав Іродові: «Не личить тобі мати жінку брата твого»” (Мр. 6, 18).

         Його героїчне життя і науку завершує героїчна смерть. Він гине, наче жовнір на посту, і віддає своє життя за найвищі ідеали: службу Богові і своєму народові. Тож у всі часи він був і буде вічним символом героя-борця за те, що святе, Боже й вічне.

            У той час, коли сьогодні святкуємо Різдво Івана Хрестителя, наш народ у дохристиянські часи відзначав свято Купала. Одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря. Купальські вогні надихали на творчість не лише великого Миколу Гоголя, а й багатьох інших письменників та поетів. Ще в дохристиянську добу слов’яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. Шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.