Альбом Гітлера як таємниця художника КДБ Глущенка

Одна таємниця породила іншу. І сюжет тут закручений на заздрість сценаристам. Публічна частина почалася 1987 року, коли останній голова КДБ УРСР М.Голушко, оприлюднив інформацію про загадкового радянського розвідника, що повідомив дату нападу Німеччини на СРСР.

Ніхто нічого не зрозумів. Потім якось було не до таємниць спецслужб. Лише у травні 2005 року, Олександр Скрипник з прес-служби СЗР України, публікує в газеті «Факти» статтю про співпрацю М.Глущенка з радянською розвідкою.

Нарешті, наприкінці 2009 року, до Києва приїздить генерал КГБ-СБУ-ФСБ Микола Голушко, аби презентувати власну книгу «КГБ Украины. Последний председатель». Почав читати і зрозумів, що коло замкнулося. Хоча мимохідь виринула ще одна сенсація міжнародного рівня – про Гітлера.

Отож, що пише генерал Голушко.

1987 року, не називаючи прізвища, він розповів про незвичайного чоловіка. Той служив у Денікіна, опинився в Польщі, потім у Німеччині. Закінчив художню академію. Його роботи визнали на Заході, що зробило його незалежним і популярним.

1940 року, Глущенко встановив контакти з співробітниками Міністерства пропаганди Німеччини. Від них дізнався про підготовку війни проти СРСР. Повідомив про це Москву. Одночасно, вирахував альянс закордонних центрів ОУН з німцями.

Перед самою війною повідомив про масовий друк німецько-українських словників, карт областей України. Його звіти доповідалися Сталіну особисто.

У свій час перший керівник української розвідки Олександр Шарков назвав прізвище Глущенка Миколи Петровича.

Згадується зустріч Глущенка з фон Рібентропом і особистий подарунок від Гітлера – альбом акварелей фюрера.

Тепер версія Служби Зовнішньої розвідки України.

Вони вважають, що Глущенко попередив про початок війни на 5 місяців раніше Ріхарда Зорге.  Згадують, що талановитого хлопця підтримував сам гетьман Скоропадський. І Володимир Винниченко. А Олександр Довженко допоміг отримати радянський паспорт. Десь у той час його і завербували.

Говорять, що у 20-х роках ХХ століття, уроки у Глущенка брав Адольф Гітлер. І тут проходить інформація про альбом акварелей, який Глущенко здав керівництву радянської розвідки. Цитата:

«В последний день работы советской выставки в Берлине, которую курировал Глущенко, ее посетило высшее руководство Рейха во главе с министром иностранных дел Риббентропом. От имени фюрера он поблагодарил всех за хорошую организацию работы, некоторых наградил грамотами и ценными подарками, а затем, обращаясь к Глущенко, сказал, что Гитлер высоко ценит его талант, считает одним из лучших пейзажистов Европы и на память о пребывании в Берлине дарит ему альбом с собственными акварельными рисунками. После возвращения в Москву Глущенко передал этот альбом руководству разведки.

Вскоре с ним пожелал ознакомиться сам Сталин. Лишь через полтора года рисунки Гитлера вернули Глущенко. Он хранил их всю жизнь, а в 1977 году, после смерти художника, его жена, по свидетельству Семена Резникова, коллекционера и близкого друга семьи Глущенко, якобы отдала альбом для ознакомления в Министерство культуры Украины. Затем им вроде бы интересовался кто-то из руководства Совмина. Во всяком случае, до наших дней дошла лишь копия одной акварели Гитлера из всего альбома.»

http://www.szru.gov.ua/article.php?item=12&lang=ua&root=4

Виявляється, альбом вцілів! І досі знаходиться у Києві!

Коли я написав ці рядки, зателефонував відомий журналіст-дослідник, керівник Студії мистецьких ініціатив Олександр Кочубей. Перекинулися якимись незначними фразами. Я ж на підсвідомому рівні думав про альбом, випадково про нього згадавши. Сашко вражено притих, розказавши легенду зразка початку 90-х.

Тоді альбом акварелей Гітлера, незрозуміло через які чиновницькі руки, потрапив до одного навколомистецького діяча. Той не розумів, що то таке. Начеб-то існують люди, які тримали альбом в руках. Більше того, кілька малюнків перефотографували і навіть опублікували у якомусь маленькому журналі.

Про це почув один дуже потужний глибинний колекціонер, що фанатично збирає роботи світових класиків на дуже серйозному рівні. Дуже давно збирає! Це не один з тих дурнуватих скоробагатьків, яких яскраво розводять на європейських аукціонах… Дуже професійна людина! При цьому абсолютно невідома широкій публіці. В Україні кілька збирачів світового рівня, колекції яких стануть планетарною сенсацією у разі оприлюднення. Згодом…

Глибинний колекціонер знайшов діяча. Подивився альбом. Кажуть, викупив за якусь символічну суму, паралельно його висміявши. Начеб-то, альбом у нього так і лежить. Нікому не продав, нікуди не вивіз. Як я зрозумів, всі учасники цієї історії живі. Можливо, після цієї публікації будуть суттєві доповнення. Хоча, ми не здивуємося, якщо у нашій електронній пошті виникнуть певні анонімні фотографії… Таке бувало…

У світі спостерігається великий інтерес до епохи Гітлера-Сталіна. Якщо звичайний кашкет офіцера СС коштує від 10 тисяч доларів, то що говорити про альбом акварелей самого Фюрера, намальованих особисто! Мільйонів з п‘ять…

Можливо, почнеться полювання. Але, все не так просто! Адже, формально, альбом належить нащадкам М.Глущенка! Отже, сумнівно, що цю річ будуть продавати легально. Значить, час ще не прийшов. Ще років двадцять…

Ми ж думаємо про те, як дістати другий том спогадів генерала КГБ і першого директора ФСБ РФ М.Голушка. Справа в тому, що ті люди отримали такий масив інформації, оцінити який через брак часу і секретність, не змогли фізично. Можливо, ота надмірна секретність їх і згубила. Холодну війну програли, країну не вберегли… Нам доводиться продиратися крізь лабіринти залишених ними загадок, аби щось зрозуміти у сучасності, зазирнути в майбутнє.

Секрети КДБ дуже не скоро стануть доступні дослідникам. В принципі, офіцерам саме час писати мемуари…

А я продовжую читати перший том…