Маразм в музеї Пирогово

  У це якось важко віриться, але факти очевидні. Нинішній директор найбільшого скансена в Європі веде себе трохи неадекватно. Більше того, його дії починають загрожувати життю і здоров’ю людей! Ще раз звертаємося до керівництва НАН України, якому підлягає всесвітньовідомий музей – чи збираєтеся Ви виправляти власну кадрову помилку, яка може стати найбільшою культурологічною катастрофою сучасності?

Після серії гострих публікацій в центральній пресі, інтернеті, сюжетів на телебаченні про тривожний стан гордості країни – Національного музею народної архітектури і побуту, пані Г.Скрипник та академік М.Жулинський зробили вигляд, що їх абсолютно не стосується ситуація в Пирогово. Реакції ніякої! Хоча, саме вони можуть кардинально втрутитися в конфлікт! Між тим, чинний директор, підготовку закладу до зими замінив репресіями проти колективу, дрібними інтригами…

Ті, хто буває в Пирогово, звернули увагу на занедбаність музею. Стоять напіврозвалені вітряки з обломаними крилами. Перекошені стріхи напівзгнилих хат. Фактично втрачений млин…

Зрозуміло, минула зима була складною. Але, для ремонту і реконструкції завжди вистачало весни та літа! Вже починається осінь, а ніяких ремонтів у музеї не видно. Чому? Виявляється директор, своїм наказом заборонив всі роботи! Ніхто не береться цього навіть пояснити. Просто ніззя! Я так сказав! Унікальні старовинні споруди входять у зиму непідготовленими! Який процент дотягне до весни? Можливо, їх доведеться ВІДБУДОВУВАТИ заново!

Саме цією проблемою зацікавилися журналісти, намагаючись якось допомогти музею. Адже, вибивання коштів, організація реконструкцій – то справа директора. Було організовано журналістську експедицію. Ми оглянули проблемні місця. Кореспонденти звернулися за коментарями до високоповажних чиновників, отримавши конкретні обіцянки – гроші є, хай керівник звернеться! А той чомусь не звертається…

Вже не будемо згадувати нахабний наказ охороні не пропускати журналістів, намагання заборонити фото і відеозйомку. Вперте небажання зустрічатися з пресою. Абсурдні виправдання…

Ми вже десять років пишемо про музеї. Як правило, стаємо на захист керівників, колективів. Допомогли врятувати десятки закладів. З таким абсурдом маємо справу вперше!

Виявилося, що фонд «Розвиток України» вже два роки намагається ПОДАРУВАТИ музею 15 млн. гривень на реконструкцію. Потрібен лише план робіт. Директор плану не дає. Мабуть зайнятий. Плачеться, що грошей нема, а від реальної допомоги відмовляється. Фонд не відступив. Наймає американських фахівців світового рівня, аби вони, за окрему плату, зробили роботу директора. Де гарантія, що нинішній керівник погодиться з тим планом? Якийсь театр абсурду! Логіка повністю відсутня.

Привернувши увагу суспільства до музею, журналісти ввічливо дистанціювалися, очікуючи якихось осмислених дій директора та його кураторів з НАН України. Дочекалися… Чесно кажучи, краще аби взагалі ніяких дій не було…

Заступник директора музею Вадим Логвінов, який супроводжував журналістів, отримав аж дві несподівані догани. Покарали і пожежника, який не заборонив зйомки. Хоча, днями, не зважаючи на грізні накази директора, до музею завалила ціла знімальна група «95 кварталу» - роблять якийсь напіверотичний фільм про історію. Кілька сотень кіношників, потужна освітлювальна апаратура… Їм чомусь можна, доган нікому не оголошували…

Найбільше нас обурив факт відкритої цензури, вірніше репресії до справжнього фаната музейної справи, творця унікальної музейної світлиці Ю.Єнчева. Чоловік просто провів екскурсію для журналістів. Розповів про славні традиції музею, історію. Відчувається, що для пана Юрія не просто слова! Він буквально живе музеєм! Ніякої критики на адресу нинішнього керівника не було. Це не врятувало – несанкціоноване спілкування з пресою! Говорити з журналістами музейникам, виявляється, заборонено! Розправа коротка. Світлицю опломбовано, хранителя і творця відсторонено! Нині почали шукати нову, лояльну до керівництва людину. Говорити про емоційний стан потерпілого від такого самодурства не будемо…

Колектив тихо починає протестувати. Музей, особливо такий великий (130 га землі) та складний – унікальні старовинні об’єкти з дерева, соломи, має працювати як годинник. А тут такі безглузді інтриги замість роботи. Першими відкрито з протестом виступили заступники директора. Виклали своє бачення, попросили змінити стиль керівництва. Моментально стали особистими ворогами.

Почалися дії, які інакше ніж якимись психічними відхиленнями чи маразмом уже якось і не назвеш! Це взагалі мелодрама! І ставить її поважна людина 66 років, обвішана науковими регаліями як новорічна ялинка! До речі, хтось з НАН України пояснить, за якими критеріями здійснювалося рік тому це дивне призначення? Чоловік не має відповідного досвіду. Але має дуже скандальну біографію. Скоріш за все у те Пирогово вперше приїхав після призначення. Явно не розуміє ні масштабів, ні завдань музею. Родина залишилася в Ужгороді. Як і житло. Класичний «варяг». Чому призначили саме такого «професіонала»? От він і розвернувся… Ганьбить всю музейну галузь  на весь світ! Це ж не глуха провінція! Це – столиця європейської держави! Найбільший скансен у Європі! Візитівка України!

…Майже всі заступники директора живуть у гуртожитку просто на території музею. Це дуже зручно – завжди на місці, у курсі всіх подій. У помешканні власними силами зробили ремонт. Як реагує на критичні зауваження директор від своїх найближчих підлеглих – заступників? Прислухався. І опечатав гуртожиток! Написав наказ, опечатав, навісив нові замки! Це керівник ТАКОГО музею, науковець, інтелігент! І таке ставлення до співробітників! Заступники, більшість яких були у відпустці, враз стали бомжами. Той, що залишився, ночував в автомобілі, у знайомих, в кабінеті… «Турботливий» директор і про це подбав – наказав охороні виганяти заступників директора з території після 18-00! Ви уявляєте, що звичайна людина, навіть без наукових звань, почула б в оцінках таких підлостей? Нашому герою можна. Він мабуть не знає значення вислову «адекватна поведінка»…

Заступники повертаються з відпустки – жити нійде. Особисті речі недоступні. Пробували вирішити проблему мирно – марно! Переспавши в кущах, один із заступників не витримав такого знущання, просто зірвав стрічки і зайшов до власного помешкання.

За кілька хвилин до нього увірвався загін «Беркута» - терорист на стратегічному об’єкті! Правда, міліціянти все моментально зрозуміли. Матюкнулися і поїхали.

Заступники думали, що здобули хоч якусь тактичну перемогу – дісталися власних кімнат. Розійшлися у справах. Коли повернулися, не повірили власним очам! Директор наказав охороні підігнати впритул до дверей гуртожитка автомобіль. Щоб не перенесли, мудро порадив зняти колесо! Ми не повірили! Приїхали спеціально. Сфотографували. «Нивою» підперли двері! Співробітники лазять драбиною через вікно!!!

Консультувалися з медиками. Кажуть схоже на якийсь там синдром. Манія переслідування і таке інше… Це директор найбільшого скансену Європи і його заступники! Наукова еліта! Один підпирає двері, інші скакають з вікон – жити ж нійде!

Театр абсурду! Чи це в добрих традиціях НАН України? Хтось спроможний це прокоментувати? Чи далі будемо гратися у мовчанку?

Та це дрібниці у порівнянні з справжнім злочином, фактично терористичним актом, у якому можуть постраждати тисячі людей!

У музеї зберігалося десь дві тони дуже токсичних хімічних речовин, якими обробляють дерево та інші матеріали. Термін зберігання давно вийшов. Потрібна спеціалізована утилізація, дотримання відповідних процедур, інструкцій. Адже, це не жарти!

Крутий закарпатський пенсіонер, що випадково опинився на керівній посаді у Києві, вирішив зробити все так, як на загубленій гірській полонині. Просто підігнали автомобіль, загрузили отруту і вивезли у невідомому напрямку! «Утилізували»!

Не треба бути Холмсом, аби зрозуміти – вивезли десь у найближчу балочку, до ставка, чи не дай Бог до Дніпра і просто вилили-висипали-втопили-прикопали! Дві тони надтоксичної отрути! На околиці двомільйонного міста! Поруч з рікою, з якої беруть воду мільйони! Що, чекатимемо, коли риба здохне, чи водоносні горизонти отруїть?

Співробітники музею офіційно звернулися до СБУ, МВС, Прокуратури, Мінприроди. Є номери автомобіля! Треба терміново провести слідчі дії, знайти ту отруту і локалізувати зараження. Всі чомусь відмахуються – дрібний факт… Хоча…

Зрозуміло одне. Є кадрова помилка. І НАН України повинна її рішуче виправити! Не може такий рішучий пенсіонер-варяг керувати таким закладом! Поверніть людину до Закарпаття! До родини, житла, спокійної наукової роботи. Призначте в.о. директора з нинішніх заступників, які розуміються на ситуації. Музей терміново слід рятувати! Розпочати ремонтні роботи, підготовку до зими! Ще раз наголосимо – діє абсурдний наказ нинішнього директора про заборону ремонтно-реставраційних робіт протягом всього літа! Осінь прийшла! Ні планів, ні коштів нема! Говоримо про музей світового рівня!

Чи хтось хоче підтвердити чутки про повну дискредитацію і розруху музею, чим зразу скористаються спритники, які виправлять ситуацію, відрізавши сотню гектарів заповідної столичної землі аби звести котеджики для бидлоеліти?

Особливих відповідей від керівників НАН України не очікуємо. Дійте! Зима на порозі! Рятуйте музей!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

Із зони музейного лиха в Пирогово

Закинутий виставковий павільйон.

Тут "зберігають" залишки Зміїних валів.

Унікальні Зміїні вали

А так охороняють помешкання науковців.

Заблоковані двери до кімнат заступників директора

  Опечатані вікна

Дорога до рідної "домівки".