Справжній фотограф – це людина, яка вміє бачити по-особливому й може технічними засобами відтворити свій погляд іншим, одним знімком розказати людям багато. Щось таке вдалося зробити молодому ужгородському фотографу Беаті Дудаш, яка нещодавно виграла світлинярський конкурс, продемонструвавши членам журі Ужгород, якого вони раніше не бачили.

На фотографії – закритий дво­рик на вулиці Корзо. "Він дуже цікавий з погляду архітектури, але занедбаний. Можна сказати, перебуває в критичному стані. Мені він нагадує Львів – дуже мальовничий, – розповідає Беата. – До того ж, думаю, мало хто його бачив. Туристів туди точно не водять. Однією з умов конкурсу якраз і було показати цікаву частину Ужгорода, яку люди не помічають з першого погляду. Цей дворик, мені здається, нестандартний для нашого міста. Люди, якщо його й бачили, то дивилися не з такого ракурсу, як на фото. Я знала про його існування, але ніколи не думала про нього як про об'єкт для знімкування. І лише коли дізналася про конкурс і почала мізкувати, що б можна було представити, згадала про двір на Корзо".

"Звичайно, було б добре привести той дворик до нормального стану, – продовжує Беата. – Під час фотографування просто біля нас завалилася черепиця. Й жінка, яка там живе, підтвердила, що ремонт потрібен, причім нагальний, однак місцева влада цим не переймається".

Таких фотографій не побачиш у туристичних буклетах про Ужгород, у яких, природно, намагаються показати все найкраще, що є в місті, а не справжнє ставлення до архітектурної спадщини. Беата, однак, не погоджується, що на її світлині місто виставлене непринадним боком. Радше навпаки. "Насправді на знімку дворик виглядає дуже гарно. Мені здається, що це мистецька фотографія і, розглядаючи її, не думаєш про якісь проблеми, – каже дівчина. – Інша річ, що перед зніманням довелося самим прибирати сміття..."

Перемога в цьому конкурсі стала для Беати Дудаш уже другим досягненням. Їй було цікаво брати участь саме в цьому конкурсі, тому що загалом дів­чина спеціалізується на портретній фотографії, а не репортажній. "Отож хотілося показати місто, як я його бачу, й перевірити свої можливості в новому для себе жанрі. Тим приємніше було, що роботу так гідно оцінили, віддавши їй перше місце. Учасників усього було чоловік 25, однак інші давали більше робіт. Я ж подала лише цей один знімок".

Першу ж перемогу Беата здобула саме за портретну світлину. Той конкурс теж був присвячений нашому обласному центру, в одній із категорій треба було показати образ ужгородки. "На знімку, що переміг, – моя двоюрідна сестра. Ми часто працюємо разом. Я як фотограф і вона як модель. Можу сказати, що в нас склався вдалий тандем", – розповідає дівчина.

Фотографією Беата займається вже три роки. Не дивно, що вона обрала для себе це заняття, зважаючи на те, що її батько – Степан Дудаш – досить відомий на Закарпатті фотограф, який працює переважно в сфері пейзажної світлини. Фотографом був і дідусь – вів навіть гурток у Хусті. З відомих же світлинарів їй подобається Анна Лейбовіц – всесвітньо відома портретистка, яка здебільшого фотографує знаменитостей, вигадуючи їм дуже вдалі образи. Уподобання Беати не дивує, зважаючи на те, що найбільше вона любить працювати з людьми – робити портретні знімки: "Такий жанр мені більше підходить і за рисами мого характеру".

"У майбутньому дуже хочеться, щоб із фотографуванням була пов’язана й моя професія, – ділиться планами молода світлинярка. – Докладаю для цього дуже багато зусиль: присвячую фотографії майже весь вільний час. Знімаю для друзів, знайомих, намагаюся не пропускати будь-яких можливостей, адже це все – практика для мене".