За рівнем релігійності Україна займає п’яте місце у Європі. Такі результати дослідження Міжнародної програми соціальних досліджень. Й справді, духовна сфера для майже кожного українця – це особливий інтимний світ, у якому через молитву, а також різними способами відбувається спілкування з Богом.
Молитвою можуть бути не тільки проказування певних текстів словами, але й спів духовних пісень. Така форма спілкування з Богом іноді сприяє ще більшому піднесенню людської душі. Словами з 96 Псалма й закликає читачів доктор мистецтвознавства Іван Васильович Хланта: «Співайте Богові нашому, співайте». Таку назву має солідна книга духовних пісень Закарпаття, подібної якій, напевно, ще не знала не лише історія регіону, але й України в цілому. Високоякісне видання з твердою кольоровою обкладинкою складається з понад 800 сторінок і містить 560 текстів духовних пісень, записаних Іваном Васильовичем у різних куточках Закарпаття. На славу потрудився цей фольклорист, адже зібрати такий об’ємний матеріал – результат праці кількох десятиліть. Загалом, невтомний Іван Хланта упорядкував та опублікував понад 75 книг, з яких особливу увагу привертають такі фундаментальні видання, як «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Літературне Закарпаття у XX ст.», «Богородичні пісні», «Ой видно село», «Покаянні та похоронні пісні» тощо.
Іван Васильович й сам дуже любить співати, бо має гарний голос і не уявляє себе без пісні. Вона супроводжує його скрізь, окрилює душу, додає натхнення. Не одну і не дві пісні були заспівані Іваном Хлантою під час фольклорних експедицій по Закарпаттю. Однак, найбільше він радіє, коли співають інші, коли лунають пісні, які раніше не записувалися науковцями. Ось що становить неабияку цінність для фольклориста.
Упорядкований Іваном Васильовичем збірник «Співайте Богові нашому, співайте» містить не лише тексти духовних пісень, але й ноти до них. Розшифрування записаних фольклористом мелодій здійснив Федір Копинець.
«Тепер, у час складного процесу становлення і зміцнення державності України, як православна, так і греко-католицька церкви мають відіграти свою патріотичну роль у відродженні духовності народу, згуртуванні всіх верств населення. Зерна її щирого слова-звернення до віруючих проростають добром в ім’я розвитку нашої держави, щастя і добробуту її громадян.
Одним із найвпливовіших і найемоційніших засобів церковного проповідництва була і залишається пісня. Духовні пісні цікаві для співу й читання, корисні та спасенні», – пише Іван Хланта у вступній статті до книги «Співайте Богові нашому, співайте».
Ставши християнами, наші предки понад тисячу років тому прийняли й культ богослужіння, сповнений прекрасними піснями. Християнська віра, що утвердилася у серцях українців, штовхала багатьох до творчості. Через це сьогодні ми маємо великий доробок духовних пісень, які відображають віру і мислення народу впродовж століть. «Побожний український народ створив незрівнянні за своєю красою і простотою духовні пісні, віками удосконалював їх, прибравши у високомистецьку форму, що свідчить про глибину і багатство релігійних почуттів нашого народу» – каже Іван Хланта.
Духовні пісні не канонізовані церквою, але сама церква сприяє їх використанню, адже вони містять у собі потужний заряд для зміцнення віри. Такі пісні закликають любити Бога і ближнього, творити добрі діла, каятися у гріхах, не забувати про смерть, сповнюватися надією, радіти спасінню тощо.
Упорядник вдало поділив книгу на 11 розділів, а саме: «Пісні на свята Господні», «Воскресні пісні», «Пісні до Ісуса Христа», «Пісні до Сотворителя», «Пісні на свята Богородичні», «Пісні до Пречистої Діви Марії», «Пісні до Святих», «Пісні під час Служби Божої», «Пісні для дітей», «Покаянні пісні», «Похоронні пісні».
Ось, перший розділ «Пісні на свята Господні» починається з підрозділу «На Різдво Христове», куди вміщено 35 колядок. Серед них усіма знані «Бог предвічний», «Дивная новина», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Коли ясна звіздар», а також такі самобутні «Пасли вівці пастирі», «Се сходить Ангел», «Спи Ісусе, спи» тощо. У колядках, що поширилися на нашій землі із 17 століття, оспівується радісна для людства новина: народився Той, що спасе світ від гріха. Ім’я Його – Ісус. А народився Він (о, чудо!) від Діви Марії:
Бог ся рождає, хто ж то може знати?
Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Радість від його народження не має жодних меж у часі й просторі:
Нині Адаме розвеселися,
Прамати Єво, од сліз отрися!
Той, що Його всі дожидали
Із тугою так виглядали,
Нині з Діви народився,
В Віфліємі появився.
Земний шлях Спасителя оспівано у наступних підрозділах пісень на свята Господні.
Йордан-ріка стала страхом одержима,
Коль видище Духа Свята со небес сходима
Нині Тройця свята над Йорданом стала,
Отця, Сина, Духа Свята слава возсіяла.
Це уривок однієї з семи пісень, що увійшли до збірника, присвячених святу Богоявлення. А ось якими гарними рядками прославляє пісня свято Стрітіня:
Ликуй Симоне, і розвеселися,
Се бо Откупитель к Тобі приближися.
Двері небеснії, отверзитеся,
Старческії руки, укріпитеся.
Особливий період для кожного християнина – це Великий піст. То є час покути, самопожертви, роздумів над своїми вчинками, посиленої молитви. Й не дивно, що народ склав багато пісень, які співаються під час Великого посту. Фольклорист Іван Хланта записав їх у різних районах Закарпаття. У книзі «Співайте Богові нашому, співайте» він вмістив 19 таких текстів. Є тут пісні й на інші релігійні періоди, зокрема, неділі м’ясопусну, сиропусну, блудного сина, Хрестопоклонну, Цвітну.
Окремим розділом у книзі подано понад 50 Воскресних пісень. Вони оспівують ключову подію в історії людства – Воскресіння Ісуса. Пісні сповнені радістю, адже
Ісус Христос з мертвих встав
І нам вічний живот даровав.
На хресті нас одкупив
І гріхів нас свободив.
Ісус… Величне це ім’я по всьому світу. Тож прославляють Його люди у піснях, бо
Ти єси безмежний, мовби океан,
Ти усім владієш, Ти усього Пан.
Особливу пошану наш народ віддає Богородиці, роль якої у плані спасіння є надзвичайно великою. Пісень, присвячених Діві Марії у збірнику Івана Ханти міститься аж 160. Прославляє народ і тих, хто своєю кров’ю впродовж століть засвідчував істинність Христової віри. Фольклорист зібрав і вмістив до книги пісні на честь святих Стефана, Василія Великого, Олексія, Георгія, Кирила, Мефодія, Петра, Павла, Володимира Великого, Андрія Первозванного, Димитрія, Михаїла, Миколая, Варвари тощо. Життя цих угодників Божих – взірець для нас. Вірувати і любити так, як вони, варто навчитися кожному та й дітям прищеплювати віру змалку. Втім, для дітей у книзі вміщено 14 прекрасних пісень, багатих щирою християнською любов’ю.
Піднесенням сповнені 11 пісень книги, що співаються під час Служби Божої. Ще б пак, адже Літургія – це найбільш радісне торжество для християн, під час якого осмислюється земне життя Ісуса, його смерть і Воскресіння, вічне життя, яке також отримають усі ті, хто вірує у Бога і своєю праведністю служить Йому.
Вірую, Господи і визнаю,
Що Ти Син Бога живого,
Прийшов на землю, щоб душу мою
Спасти від всякого злого.
Ця пісня особливо поширена на Закарпатті і співається під час Причастя. Але, щоб приступити до цієї великої Тайни, людина повинна покаятися у своїх гріхах. Це нелегкий стан душі, але він необхідний. Усвідомлюючи це, християни часто проходять покаяння у суворому аскетизмі, палкій молитві, зі сльозами на очах. Напевно, саме в такий період люди й складали покаянні пісні. Їх Іван Хланта зібрав дуже багато і у 2007 році видав окремою книжкою. У збірнику «Співайте Богові нашому, співайте» покаянних пісень вміщено 58. Стільки ж тут похоронних пісень, сповнених скорботою за смертю рідних і близьких людей.
Оскільки книга містить тексти з діалектною лексикою, а деякі написані церковнослов’янською мовою, упорядник доречно подає словник маловживаних слів.
Збірник «Співайте Богові нашому, співайте» – це цінна скарбниця багатої духовної спадщини нашого народу. Попри об’ємність видання, варто сказати, що це лише незначна частина духовних пісень. Їх ще чимало побутує між людьми, а це означає, що Івана Хланту чекає ще немало роботи. Тож хай щастить йому у такій нелегкій, але важливій справі.
| 
