Як вже стало відомо, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України № 943 від 23 серпня 2012 року (який зареєстровано у
Міністерстві юстиції України; 1Q.09.2012.за № 1558/21870) визначено, що у
2013 році тестові завдання із ЗНО (зовнішнє оцінювання) будуть
перекладені кримськотатарською, молдовською, польською, російською,
румунською, а також, радійте угорці - та угорською мовами.
Накінець
здійснилися мрії представників угорської меншини України вони досягли
своєї мети і абітурієнти матимуть змогу поступити та навчатися у
нормальних україномовних вузах, а потім працевлаштуватися в Україні.
Дотепер, починаючи з 1996 року, діти угорців переважно навчалися в
Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II (Rakoczi
Ferenc II Karpataljai Magyar Foiskola).
Але що то за вуз, і чи може він виконувати своє основне призначення - давати гідну освіту дітям? Думаю що ні. І з цим погодиться більшість аудиторії.
Можна
погодитися, що матеріальна база Інституту перебуває на належному рівні.
І чому б їй там не знаходитися - окрім підтримки від українського
бюджету, у 2012 році навчальний заклад отримав близько 330 млн. форинтів
(1,5 млн. дол. США) від уряду Угорщини через фонд ім. Бетлена Габора.
Ці гроші і пішли на реконструкцію фасаду та покрівлі будівлі вузу,
виплату заробітної платні викладачам, оплату комунальних послуг тощо. Аналогічні
витрати угорська сторона планує здійснити і в цьому році, зробивши
водночас певну піар-кампанію Прем’єр-міністру Угорщини В.Орбану під час
його візиту на Закарпаття 26 квітня п.р., Ще б пак, адже він з
державного бюджету виділив близько 1,7 млн. дол. США знову ж таки на
ремонтні роботи у ВНЗО.
А як опікується питанням організації
зустрічі посол Угорщини в Україні М.Баєр. Як тільки йому стало про
заплановану у квітні п.р. Державною інспекцією навчальних закладів
України комплексну виїзну перевірку Закарпатського угорського інституту
ім.Ф.Ракоці ІІ (ЗУІ). Він миттю звернувся до її голови М.Гончаренка з
наполегливим проханням її відтермінувати на травень місяць, щоб не
ускладнити наші «добрі» стосунки. Можна лише позаздрити оперативності
угорського дипломата.
Проте це був невеликий відступ, тому
хочеться повернутися до суті даного питання. Отже давайте подивимося на
професорсько-викладацький склад Інституту. На мою думку, це дивне
поєднання політиків та малокомпетентних осіб.
Почнемо з голови, бо риба, як відомо з прислів'я, починає гнити з голови.
Ректор
інституту - професор, доктор біологічних наук Сікура Йосип Йосипович. З
моменту призначення на посаду у 2011 році на роботі з'являвся лише за
"зарплатою", бо постійно проживає в м. Київ.
Вирішення всіх
основних питань та здійснення представницької функції виконує І.Орос,
яка одночасно є Президентом та Головою правління Інституту. Це би ще
нічого, але роботу в Інституті вона поєднує з активною політичною
діяльністю, так як є головою Товариства угорських педагогів Закарпаття
(ТУПЗ) та активісткою Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ),
наближеною до його голови, одіозного Миколи Ковача. Це, так би мовити, "голова". Тепер розглянемо "тіло", а саме викладачів.
В
ЗУІ нахабно недотримуються норми щодо обов'язкової забезпеченості
викладацького складу з числа кандидатів та докторів наук. Зокрема,
згідно ст. 30 Закону України,"Про вищу освіту" набожній, кафедрі повинен
працювати на постійній основі хоча б один доктор наук та три кандидати
наук. Вказана норма не дотримується на жодній з шести кафедр Інституту.
Як правило викладання предметів здійснюється особами, які мають тільки
вищу освіту, а подекуди -лише середню спеціальну.
Окрім цього,
керівництвом ВНЗ активно залучаються до викладання дисциплін особи, які
отримали в Угорщині т.зв. вчений ступінь PhD (доктор філософії), однак
не нострифікували свої дипломи в Україні, а тому не можуть
прирівнюватись до відповідних вітчизняних вчених ступенів доктора або ж
кандидата наук. Якщо не вірите, коли будете віддувати своїх дітей на
навчання в ЗУІ спитайте про дипломи у таких поважних викладачів,
наприклад, як Чома Золтан (викладає хімію, агрохімію), Фабіан Марта
(викладає угорську літературу), Бочкор Андреа; (в.о. доцента, викладає
історію), Потокі Габор (викладає економічні дисципліни без відповідної
вищої освіти).
А чи бачили студенти на парах таких поважних
політиків як Брензович Ласло (заступника голови Товариства угорської
культури Закарпаття), який нібито викладає історію і є кандидатом
історичних наук, або ж Чучку Павла, професора, завідуючого кафедри
української мови, доктора філологічних наук?
Крім того, так
званою "головою" вузу, ймовірно для підняття престижу Інституту,
декларується середня зарплата викладача в розмірі 4-4,3 тис. гривень, а
насправді педагогічний склад вузу "на руки" отримує близько 2-2,5 тис.
гривень.
Ну а тепер поговоримо про "хвіст", яким вертить "голова", або ж про студентів.
Не
викликає подиву той факт, що після навчання у такому "престижному" вузі
з таким "потужним" викладацьким складом, частина випускників, окрім
тих, які виїхали в Угорщину, працевлаштовуються у середні навчальні
заклади області з угорською мовою викладання. А головною проблемою для
працевлаштування на більш престижні посади є відсутність належної
освіти, а також те, що у більшості випадках, вони не володіють
українською або російською мовами.
Підсумовуючи, постає риторичне
питання - а чи потрібен такий вуз угорцям Закарпаття? Чи не потрібно
щось (або когось) кардинально замінити?
