Такі життєлюби, напевно, народжуються раз на століття, і так стає боляче, коли вони йдуть від нас молодими…

            В’ячеслава Рошка знало чимале коло інтернет-користувачів і журналістів. Його усі любили, поважали.

            Він був журналістом, який ніс людям добрі ідеї, прагнув переважити світ у сторону добра. Він був наполегливим, вмів долати труднощі і йому вдавалося досягати поставлених цілей.  Він був патріотом, бо мало хто так любить свою Україну, як її любив він.

            В’ячеслав опублікував  велику кількість матеріалів у різноманітних виданнях, активно трудився над розвитком сайту «Закарпатський край» як головний редактор, готував до друку книжку  власної прози, яку так і не встиг презентувати читачам…

            6 червня, у свій професійний День журналіста, він навічно покинув нас, не попрощавшись…   В’ячеслав відійшов у світ інший, залишивши живим чимало добрих справ, приємних спогадів і приклад ідеального сім’янина,  люблячого сина, щирого брата, відданого друга, справедливої людини.

            Через три тижні йому мало виповнитися 27.

            У наших, його друзів, серцях невимовний біль втрати…

            Вічна йому пам’ять…