За даними Організації Об’єднаних Націй, у гірських регіонах світу проживає близько 700 мільйонів чоловік, половина з яких живе дуже бідно. Це стосується й Верховини – краю гір, лісів і полонин. Саме вони займають переважну частину території Міжгірського району Закарпаття. Нелегко живеться тут людям, бо безробіття сягає критичної межі. Рятують заробітки і підсобне господарство. Горяни розводять корови, вівці, кози. Але ж худобі потрібно заготовити сіно на зиму. Земля на Верховині не надто продуктивна, а деякі поля розкидані по горах, у важкодоступних для транспорту місцях. Винахідливі горяни здавна знайшли вихід у таких ситуаціях. Висушену траву вони складають у так званий оборіг або копицю. Сіно таким чином зберігається добре, ну а саме в оцій порі, взимку, снігом гужовий транспорт доставляє його з віддалених полів до села. Добре скласти корм на великі сани не кожен вміє, однак, це дуже важливо. Якщо сіно будь-як скидати, то половину можна розгубити по дорозі. Правильно складений на санях корм паузом (дерев’яною латою) стискають за допомогою ланцюгів. І – в дорогу!
