Одразу після створення в НПП «Синевир» відділу еколого-освітньої роботи, підрозділ обрав різнопланову діяльність у напрямку просвіти населення. Особлива увага звертається на роботу з молоддю, адже саме вона є майбутнім нашої країни. Сьогоднішні школярі незабаром стануть дорослими і від їх світоглядних позицій залежатиме якість дій на благо суспільства і природи.

         Окрім співпраці з середніми школами регіону НПП «Синевир» намагається доносити ідеї бережливого ставлення до природи через релігійні громади. Директор парку Микола Дербак звернувся зі зверненням до всіх священиків сіл Колочава, Негровець, Синевир, Синевирська Поляна з проханням сприяти екологічній обізнаності громадян, особливо стосується це ставлення до навколишнього природного середовища. У звершенні йдеться: «Церква здавна славиться своєю благодатною діяльністю на благо людей. Її роль у нашому суспільстві і, зокрема, регіоні Тереблянської долини Міжгірського району є дуже вагомою.

     Наш край – це унікальний регіон з цінними ландшафтами, флорою і фауною. Усе це дароване Богом, який дав нам увесь цей скарб для того, щоб ним розсудливо користуватися. На жаль, не усі жителі Міжгірщини належно ставляться до діла рук Творця, шкодячи довкіллю. Ми є свідками того, як у природне середовище громадяни викидають поліетиленові пляшки, скло та інший непотріб. Особливо забруднюються річки.      Ми знаємо прекрасну позицію  Церкви і звернення вищого духовенства стосовно охорони навколишнього середовища. Через це й звертаємось до всіх священиків нашого краю з проханням звернутися до Ваших прихожан берегти довкілля. Наші спільні прагнення – щоб ніхто не використовував річку за сміттєпровід. Бо ж Бог, який створив цю водойму, напевно, з гнівом дивитиметься на наші руйнівні дії супроти діла його рук.

         Безумовно тут є над чим замислитись, адже для віруючої людини забруднення довкілля є гріхом. Річки, які кишать побутовими відходами – жахлива картина, зважаючи на те, що вода – це основа життя. Саме цій простій, але найнеобхідніший для життя рідині були присвячені масові просвітницькі заходи, проведені недавно співробітниками еколого-освітнього відділу НПП «Синевир» у середніх навчальних закладах регіону і  катехитичних школах сіл Колочава, Негровець, Синевирська Поляна.

         Співпраця зі згаданими освітніми закладами регіону є систематичною. Останні заняття викликали неабиякий інтерес молоді, адже, окрім цікавих бесід, їх чекали захоплюючі екологічні кросворди. А от під час лекцій школярі почерпнули нові знання про воду, її роль для всього живого, зокрема, для людини. Ця прозора рідина становить близько 65%  маси нашого тіла. Звичайно, у різному віці і в залежності від фізіологічного стану організму, цей відсоток різний, наприклад, її вміст в тілі новонародженої  дитини становить 77%, а у старої людини – близько 50%.

         З водою,  але без їжі, людина може прожити два місяці, а от з їжею та без води не проживе й один тиждень. Організм впадає у важкий стан, коли втрачає загальну масу цієї рідини. Зменшення її вмісту більше аніж на 10% призводить до смерті.

         Подібну важливу роль вода відіграє й для флори і фауни. Ось, 4/5 усієї рослини становить саме вона. Лише чиста вода може сприяти здоровому розвитку усього живого. Забруднення річок і озер – це лихо для природи й людини, адже у нечистій воді можуть жити хвороботворні бактерії, а самоочищення водойм проходить триваліше і складніше, аніж повітря.

         Хоча вода займає 3/4 поверхні нашої планети, проте це не означає, що до неї треба ставитися як до безмежного, ніколи не вичерпного ресурсу. Адже прісної води на земній кулі, у порівнянні з солоною, не так багато, та й не вся вона доступна для нас. Основні прісноводні запаси знаходяться у льодовиках Антарктиди і Гренландії, у кризі високих гір, під землею на глибині 150-200 метрів. Вчені зробили приблизні підрахунки і визначили, що загальний об’єм згаданих запасів прісної води у 100 разів більший за об’єм поверхневих прісних вод. Отже, для нас доступна лише незначна частка життєво необхідної рідини – 1% . Вже зараз її дефіцит  відчувають деякі країни світу. За даними ООН, 2,6 мільярда жителів планети не мають доступу до елементарних санітарних умов, а щороку від хвороб, пов’язаних з вживанням нечистої питної води, помирає близько двох мільйонів дітей.

         Ці жахливі відомості примушують задуматись над тим, як ми ставимось до води. Її у нас вдосталь. Але чи завжди так буде? Завжди, якщо берегтимемо свої водойми. Якщо ж річку перетворити на сміттєпровід, забруднювати інші водойми та природне середовище, то неодмінно наступить той час, коли питну воду доведеться купувати у магазинах. Це не віддалені перспективи, а реальність, яка може наступити. Усе в наших руках.

         Вже сьогодні жителі багатьох міст України купують питну воду. Не тому, що поблизу немає водойм, а тому, що вони забруднені всілякими відходами з різних підприємств і зовсім не придатні для споживання.

         Не бути байдужими – заклик, на який охоче відгукнулася молодь, що не могло нас не порадувати. Усім учасникам еколого-освітніх заходів на території Тереблянської долини Міжгірщини співробітники НПП «Синевир» подарували листівки і газети «Синій Вир», які зацікавлять не лише їх, але й їхніх родичів.

         Протягом серпня-вересня  в  національному парку також проведено екологічну акцію «Вода задля життя». Саме таку назву має проголошена ООН декада 2005-2015 років на захист води. У рамках акції здійснено широку просвітницьку роботу у навчальних закладах, через пресу,  поширення листівок, інформаційні плакати тощо. І,звичайно, важливим етапом стали практичні дії. Якщо кожен з нас подбає про благоустрій хоча б  незначної ділянки поблизу водойм, можливо, неподалік власної оселі, то й такий внесок буде корисним для довкілля, а комусь може стати прикладом для наслідування.