Того, хто завітає сюди вперше, безсумнівно, вразить подих старовини і неповторності міста. Це відчувається, коли йдеш центральною частиною Хуста, бачиш старовинні споруди церков і будинків, споглядаєш з одного боку мереживо синіх гір, а з іншого – загадкову, величну Замкову гору, яка ховає таємниці історії міста.
Небагато міст України можуть похвалитися такою довгою історією, як Хуст, який нещодавно відсвяткував своє дев’ятсотріччя (в місті навіть є вулиця, яка так і називається – вулиця дев’ятсотріччя Хуста), руїнами тисячолітнього замку, який через неприступність і розташування на стошістдесятиметровій висоті, в старовину називали „орлиним гніздом”.
Згідно археологічних знахідок поселення на території сучасного Хуста існували вже в IX-X століттях. Унікальний пам`ятник раннього середньовіччя – замок, навколо якого поступово розросталось місто, був зведений пізніше; його будівництво було розпочато в часи угорського короля Ладислава, а саме в 1090 р., а закінчено наприкінці XII ст.
Сходження на Замкову гору, до руїн колись величного замку, однаково цікаве в будь-яку пору року. З гори відкривається чудовий краєвид на долину, на якій лежить ніби іграшкове місто, видно річку, гори. Через в’їздну браму замку мандрівник потрапляє до руїн порохової вежі, бастіонів та оборонних стін. На тлі руїн виокремлюється вежа Фердинанда – в свій час міцна башта, побудована за наказом імператора Фердинанда I.
Над містом височить біла вежа-дзвіниця костьолу Святої Єлизавети, побудованого наприкінці XIII – початку XIV ст. На одній з внутрішніх стін костьолу збереглась стародавня фреска із зображенням трьох угорських королів – Ладислава (який заклав замок), Стефана та його сина Імре, які згодом були звеличені у ранг святих.
Кожну годину у місті лунають дзвони. Це дзвонить дзвін римо-католицького костьолу, який за народними переказами було перенесено з Часової башти хустського замку в 1799 р., через декілька десятиліть після зруйнування замка блискавкою і його подальшого занепаду.
Серед інших споруд особливо визначаються вишуканим архітектурним стилем греко-католицький костьол та недобудований золотокупольний Кирило-Мефодіївський собор, будівництво якого розпочато в 1994 р. і триває досі. Ця п`ятибанна споруда має замінити існуючу тепер.
Цікаво, що в місті налічується декілька протестантських церков, окрім того є стара й нова синагоги, і всі ці церкви мирно співіснують протягом вже не одного століття.
Окрім архітектури й великого розмаїття культових споруд, Хуст цікавий ще й своєю місцевістю. Вийшовши з міста, через декілька хвилин можна потрапити на узбережжя Тиси або Ріки. Влітку остання є справжнім курортом, не гірше морського. Адже неглибокі (від 10 см до 1,5 м) рукави Ріки, петляючи між мальовничих гір, несуть теплу, прозору воду.
Мандрівник отримає незабутню насолоду і від купання, і від чарівних краєвидів, які відкриються його погляду. До речі, існують докази того, що в долині, в якій розташований сучасний Хуст, декілька сотень мільйонів років тому існувало море...
Кожному, хто завітає в Хуст, потрібно відвідати унікальну долину нарцисів, яка розпростерлась на 257 га і знаходиться за с.Кіреші, околицею Хуста. Це єдине місце в Україні і найбільший осередок Середньої Європи, де природно ростуть ці дивовижні квіти з часів льодовикового періоду.
Нарциси квітнуть в травні, тому, щоб помилуватись білосніжними квітами, подорож до них необхідно здійснити саме в цей час. Долина в період цвітіння являє собою незабутнє видовище, тож це диво природи варто побачити кожному. Нарцис є символом Хуста і навіть зображений на гербі міста.
Хуст – це унікальне місце нашої держави, місцевість, багата на історичні пам`ятки і природу. Тож всі, хто любить подорожувати або хто потребує повноцінного відпочинку, приїжджайте подивитись на це диво.
Джерело: http://h.ua/story/32981/ |