Закарпаття - це територія, яка з одного боку відгороджена від своєї країни дикими лісами і горами, а з іншого політично відрізана кордоном ЄС. Тут якраз і знаходяться території Східної (Центральної) Європи, які найбільше обділені увагою євроспільноти. Унікальне природне багатство, величезні території незайманих букових пралісів, квітучі сади і виноградник , та це ще не повний перелік тих природних чудес, що знаходяться між найвищою горою України - Говерлою - і заплавами річки Тиса.

Слід, залишений ізольованістю території

Імпортовані з Індії буйволи гарно адаптувалися до життя в Карпатах. Гарне хутро і неперебірливість у харчування робить карпатського буйвола неповторним у своєму роді. Якщо буйволи пасуться в стаді поміж овець, то вовк не посміє напасти на стадо. Буйволи відзначаються своєю винятковою силою і раніше використовувались місцевим населенням як тяглова сила для перевезення величезних вантажів і оранки. Також особливо варто відзначити буйволяче молоко, адже його жирність становить приблизно 8-12% (в залежності від харчування). Це молоко високо ціниться в колі знавців завдяки високому вмісту вітамінів і легкозасвоюваних людським організмом жирів, що робить його "цілющим".

Перетворення останніх років

Умови існування карпатських буйволів однозначно ніколи не були легкими, але вони завжди могли вижити в симбіозі з людиною. З часом люди і буйволи стали залежними одне від одного. Колись люди навчилися приручати диких тварин, а згодом і схрещувати їх, утворився взаємний мовчазний договір між людьми і тваринами. Але домовленість буде порушена людиною…

Поступово, так само як в часи індустріалізації, буйволів, як живу тяглову силу, замінили механічною – тракторами. Зникла потреба у вирощуванні тяглової сили. Молоде покоління прагне і рухається на Захід, забуваючи про свій договір з буйволами.

Тут, на  Закарпатті, буйволів не захищали від мутацій під час періоду адаптації до помірно континентального клімату Карпат, але тепер коли з вини людей цей вид під загрозою вимирання, люди бояться.

Генетичне виродження і м’ясники – ось два найголовніших вороги і винуватці зникнення популяції карпатських буйволів. Поголів’я буйволів скоротилося до небезпечного рівня, в хлівах їх поступово витісняють корови, бо мають вищий надій, хоч і не таке якісне молоко. На 05.04.2009 чисельність буйволів складала 34 особини. Для порівняння у 80-х роках минулого століття поголів’я складало близько 1000 особин.

На щастя, найбільшій природоохоронній організації України стало відомо про цю проблему.
Пізніше в квітні 2009 року приєднався до співпраці Карпатський біосферний заповідник, який дав дозвіл на будівництво на своїй території центру спасіння буйволів і їх нащадків. Цього літа в Долині нарцисів знайдуть прихисток до 10 буйволів. Окрім того було виділено 30 га пасовищ для випасу худоби і заготівлі сухих кормів. Також велике сприяння резервації буйволів надають об’єднання фермерів у співпраці з міжнародними мас-медіа.

Долина нарцисів манить своєю унікальною флорою і фауною тисячі відвідувачів, починаючи з цього літа в регіоні з’явилася нова атракція – останні буйволи Карпатської України.

Ми маємо зберегти биків і не допустити винищення всіх биків, розпочалася програма з контрольованого розмноження, центр спасіння може і буде працювати із стадом в межах ресурсів. В стаді будуть селекційні особини імпортовані з інших берегів Тиси і гори Мараморош, оскільки у закарпатському поголів’ї фенотипні характеристики дуже схожі. Існуюче поголів’я потребує оновлення "крові" для недопущення виродження. Виходячи з цього селекційна група буйволів має стати ядром відродження популяції буйволів в Україні.

Щоб запобігти вимиранню карпатьского буйвола було засновано європейскьку недержавну неприбуткову громадську організацію "Ініціатива з порятунку рідкисних видів тварин у Карпатах”. Перший проект організації спрямований на порятунок саме карпатського буйвола.

Станція прийому в Стеблівці 

Станція спасіння карпатських буйволів знаходиться в селі Стеблівка Хустського району Закарпатської області.

Тут на території старого колгоспу аж до середини 90-х років існувало поголів’я, що налічувало сотні буйволів. Але тварини стали жертвами перестройки. Тепер тут збирають буйволів, від яких відмовляється місцеве населення, з метою відновлення поголів’ятварин. Буйволів використовують для селекції.

Допоміжний персонал ферми отримує дуже скромний дохід, який їм забезпечують рідкісні карпатські горні барани. З баранячого молока роблять сир який далі продається на місцевих ринках і до львівських ресторанів. Окрім того на цій фермі знайшли собі прихисток сім шерстяних свиней (Mangaliza або Maнгулица).

Будинок, в якому раніше проживали пастухи, зараз є центром керування. Також в цьому приміщенні можуть бути розміщені як туристи так і звичайні відвідувачі.

Для забезпечення стада кормами(свіжою травою і сіном) використовуються прилеглі до тиси луги, а також переносні огорожі.

Щиро прошу Вас відвідати це райське місце, а також розглядати наш сайт як і програму з практичної точки зору
 

 Ферма для розведення буйволів на території Карпатського біосферного заповіднику у Долині нарцисів

В рамках проекту на території Карпатського біосферного заповіднику у Долині нарцисів було створено ферму для розведення буйволів.

Тож, як ми можемо бути корисні одне одному:

• Якщо у Вас є буйволиця, ми можемо безкоштовно надати буйвола для спарювання.

• Якщо Ви хочете продати буйвола будь-якого віку та статі, дзвоніть нам, ми постійно їх скуповуємо.

•  

Якщо у вас є інформація, ідеї або запитання з приводу розведення буйволів, будь ласка зв'яжіться з нами.

З повагою,

Мішель Якобі,

директор громадської організації "Ініціатива з порятунку рідкисних видів тварин у Карпатах”

Телефон: 0983949702

Електронна пошта: info@karpaten-bueffel.eu