Музей цього неповторного співця нашого краю знаходиться на вул. Другетів, 74, в будинку, де Ф. Манайло жив і працював понад 30 років. Уже через рік після створення заклад приймав перших відвідувачів. Цьому значною мірою сприяла активна позиція членів родини митця, котрі передали приміщення оселі під музей. Діти художника Іван та Катерина, сестра Олена Мартон, Іван Михайлович Чендей, актив Закарпатського відділення Спілки художників України, наукові працівники музею намагалися, відтворивши атмосферу меморіальних кімнат - вітальні та майстерні, розкрити щедрість мистецької палітри Манайла, його духовну привабливість. На окрему подяку заслуговує передбачливість дітей митця, які ще в траурні дні після смерті батька сфотографували деякі куточки його майстерні. За розповідями членів родини, друзів митця, один за одним відновлювалися меморіальні куточки експозиції музею.

Дві кімнати - вітальня та майстерня - залишені в такому стані, як було за життя художника. Інші приміщення квартири переобладнані в експозиційні зали. Стіни кімнат густо завішені картинами Федора Манайла, що представляють піввіковий період його творчої діяльності. Тут розміщено близько 170 художніх творів. Понад 60 робіт складають фонд пересувної виставки, а загалом фонди музею нараховують близько 1,5 тисячі експонатів.

Окремі особисті речі доповнили й ті експозиційні зали, де розповідь стосується біографії художника. Ці речі часто стають приводом до серйозних бесід із відвідувачами, що надає можливість наголосити не на суттєвих, здавалося би, інтересах Федора Манайла, доповнити його образ. Такими експонатами є і представлений в одній з вітрин списаний дрібним почерком зошит із записами усної народної творчості закарпатців, і зразки вишивок, одягу, декоративні баклаги, підсвічники - частина колекції, зібрана Манайлом під час мандрувань по Закарпаттю, і власноручно розписані керамічні тарелі, і листування митця з відомими діячами культури та мистецтва, друзями, учнями…

Звичайно, найбільший інтерес викликає кімната-майстерня, оскільки меморіальні речі, представлені тут, пов’язані не тільки з іменем Федора Манайла, а й з історією розвитку образотворчого мистецтва в краї, з іменами діячів мистецтва та культури України, з якими художника єднала довголітня дружба. Тут усе залишилося так, як було за життя художника, все, що оточувало митця у його повсякденному творчому житті: меблі, виготовлені в Мукачеві у 1939-1940 рр. за власноручними проектами художника, його блокнот, окуляри, одяг, знаряддя праці, стоси ескізів на робочому столі, улюблені картини, на мольберті остання його незавершена робота, речі, якими Федір Федорович користувався лише під час походів по горах і долах Карпат, - здається, що митець тільки ненадовго вийшов і незабаром повернеться, щоб продовжити роботу. Розвішені та розставлені картини художника представляють його творчий шлях і розкривають багатоплановість творчої спадщини. Ось афіші, які розповідають про багаторічне співробітництво митця з колективом Закарпатського заслуженого народного хору, книжки, ілюстровані ним у різний час (у тому числі й у співдружності з А. Кашшаєм), варіанти монументальних оформлень мозаїк та унікальні проекти ресторанів-колиб. Не оминув Федір Манайло кінематографії: був консультантом кінофільму "Тіні забутих предків”… Ця майстерня стала для художника власним світом, зачиненим від стороннього ока, де він день у день працював, не помічаючи плину часу. Особисті речі з майстерні допомагають гостям дізнатися про окремі штрихи до характеру Федора Манайла, такі, як нестримна жадоба до праці, ґрунтовний і вивірений підбір тем для композицій його робіт. Для груп, що особливо цікавляться творчістю митця, є можливість почути голос Федора Федоровича в магнітофонному записі, послухати його міркування про творчість узагалі й про свою зокрема, ніби зустрівшись із ним.

Якщо в кімнаті-майстерні меморіальна обстановка надає можливість досить повно розкрити багатожанровість творчої спадщини митця, його педагогічну діяльність, дещо окреслити міжхудожницькі зв’язки Манайла, то кімната-вітальня продовжує ці теми і є тією частиною експозиції, котра виправдано сприяє розкриттю суто людських рис його характеру, а саме: високої культури й освіченості, дару спілкування з людьми. Адже тут побувало чимало художників та мистецтвознавців, письменників та композиторів, артистів та кінорежисерів, друзів та учнів, гостей нашого краю. Ті, хто хоч раз гостював у цій квартирі, надовго запам’ятали господаря - завжди привітну й щиру людину, його вражаючі глибоким філософським змістом, неповторною красою картини. Великий інтерес, зокрема, викликають і ті кілька сімейних реліквій, котрі Федір Федорович любовно оберігав усе життя, - невеличкий малюнок матері, чудові серветки, вишиті та оздоблені її руками, та вишиті сестрою митця подушки, килими, серветки.

Куточок із диньками - один із найцікавіших в експозиції. Чимало відвідувачів зацікавлено зупиняються біля них. Історія їх появи пов’язана з роботою митця над створенням етнографічного музею в нашому місті. Тоді, наприкінці 60-х, Федір Манайло брав активну участь у комплектуванні його фондів. Три будівлі в експозиції музею були відтворені саме завдяки його праці: це хати із сіл Гукливий, Тибава, Рекіти. Знову згадавши про давні, може вже й забуті звичаї, художник вирішив "повернути диньки в інтер’єри своїх земляків”. Так узявся він до вирощування і гравірування диньок, надавши давнім звичаям сучасного змісту. Оздоблені різьбленими чи гравійованими композиціями, висушені, в окремих випадках відтоновані, доповнені плетеними з ниток китицями диньки стають унікальними витворами декоративно-прикладного мистецтва.

Свідченням високої оцінки творчості Ф. Манайла, його вкладу в розвиток образотворчого мистецтва краю є ті меморіальні речі, що представлені в останньому розділі музейної експозиції. Це почесні грамоти, вручені художнику в різні часи, урядові та пам’ятні нагороди. Серед них посвідчення заслуженого (1972) та народного (1977) художника України.

Саме в цьому залі відбуваються урочистості з нагоди різних свят, тут часто виступають перед відвідувачами гості, котрі приходять вклонитися творчості митця й приносять сюди свої скромні дарунки - виконання тих музичних творів, які любив Федір Федорович. Однак найчастішими гостями музею є учні загальноосвітніх шкіл та студенти художніх навчальних закладів, університетів. Для них музей став справжньою базою естетичного виховання, осередком широкої науково-просвітницької та виховної діяльності, своєрідною школою виховання любові до свого рідного краю. Уроки, що проходять у залах музею, викликають величезний інтерес. А студенти мистецьких закладів, використовуючи спадщину Ф. Манайла, працюють над своїми курсовими та дипломними роботами.

У творчому підході колективу до завдань естетичного виховання було і є немало нововведень. Це й організовані для школярів та студентів тематичні заняття, уроки-екскурсії з малювання, організація конкурсів-пленерів дитячого малюнка, цікаві зустрічі, диспути. Розроблена спеціальна програма "Музей - школі”, спрямована на вивчення народознавства, яка, використовуючи різнобічність творчості Федора Манайла, знайомить учнів із жанрами і видами не тільки образотворчого мистецтва, а й народного мистецтва. При музеї працюють гуртки, щороку проходить міський дитячо-юнацький конкурс-пленер ім. Ф. Манайла в галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Експозиційні зали розширюються й за рахунок цілого ряду пересувних виставок. Працівники багатьох підприємств, установ і організацій міста та області, учні загальноосвітніх шкіл уже мали можливість ознайомитися з оригінальними творами художника з фондосховищ музею. А великі ретроспективні виставки з творів Ф. Манайла побували в Києві, Львові, Коломиї, за кордоном - в Угорщині та Словаччині.

Одним із творчих досягнень колективу стала низка видань науково-популяризаційного характеру: путівник по музею, кольоровий альбом "Ф. Манайло”, буклети і рекламні листівки, численні каталоги до виставок творів митця. Наукові праці працівників музею, зібрані в брошуру, сподіваємось, стануть доступним і цікавим матеріалом не тільки для спеціалістів. У ході цих досліджень у ширшому плані висвітлилася робота художника в галузі книжкової графіки, монументального, декоративно-прикладного мистецтва, творче співробітництво Федора Манайла з театром, обласною філармонією. Серед цікавих набутків музею - спогади сучасників митця, документальні кінокадри, відеозаписи про художника.

На сьогодні робота музею вже не може обмежитись тільки прийомом відвідувачів та поповненням фондів. Діапазон його роботи широкий і вимагає від працівників повної віддачі творчих сил та енергії. Багато що залежить від нас, але є чимало проблем і питань, які нам вирішувати не під силу. Як і всі заклади культури та мистецтва, він також потребує не тільки шани, а й підтримки. Та, незважаючи на всі труднощі, музей Федора Манайла живе повнокровним творчим життям. Щороку його відвідують понад 3 тисячі шанувальників образотворчого мистецтва, туристи з різних куточків краю та з-за кордону.

У 2010 році в культурному житті Закарпаття та всього українського образотворчого мистецтва відзначається знаменна подія - 100-річчя від дня народження Федора Федоровича Манайла. З цієї нагоди працівники меморіального музею митця та Закарпатського обласного художнього музею готують цілий ряд культурних заходів, планують ювілейне видання - альбом, у котрому буде репрезентована творчість цього визначного майстра, організацію великої ретроспективної виставки та невеликих тематичних виставок, пропаганду творчості Ф. Манайла в пресі та на телебаченні. А ювілей - 30-річчя від дня відкриття - будинок-музей відзначатиме через рік - 9 лютого 2011 року.

Тож завітайте до цього унікального музею, виберіть хвилину, щоб отримати насолоду від просякнутих народним колоритом картин Ф. Манайла. Чекаємо на вас!

P.S. Цими днями надійшла сумна звістка про те, що на 69-му році життя помер син Майстра - Іван Федорович Манайло. Поділяємо біль і скорботу рідних та близьких. Хай земля йому буде пухом…