55-річна Ганна та 60-річний Петро Ребрики із села Гребля Іршавського району Закарпатської області вирощують на продаж овочі понад 30 років. Цього місяця пропікірували 12 тис. стебел білокачанної та цвітної капусти. Їх ня теплиця стоїть на трьох сотках землі. Поряд ще дві, більші. Дрібні паростки капусти ростуть рівними рядками. Між ними вузька стежка.
— Висіваємо насіння на початку грудня. Десь за місяць з’являються сходи капусти. Тоді кожне стебло переносимо у перегній із стебел кукурудзи, — розповідає Ганна Юріївна. — Січемо сухі стебла на січкарні, затим стелимо їх під корову та поросята або кидаємо у гнояницю, щоб набралося поживних речовин. Використану масу зносимо у теплицю, трамбуємо і лишаємо перепрівати. В утворений перегній додаємо багато води і формуємо з нього кубики — 6 на 6 сантиметрів. Більші не треба, бо тоді буде перевитрата. У ці формочки пікіруємо паростки капусти. Для пікірування можна використовувати і торф, але ми його не купуємо, бо дорогий.
Ребрики хваляться, що капуста рясно зійшла.
— Купили київське насіння. Минулі роки брали польське. Воно сходило не більше як на 70 відсотків. А це — на 90. Підживлюємо капусту кілька разів аміачною селітрою. Для цього 25–30 грамів селітри розводимо у 10 літрах води. Розчином поливаємо розсаду. Капусту також обкопуємо та обполюємо від трави. Теплицю опалюємо дровами та сухими качанами кукурудзи. Для цього всередині облаштували саморобну піч і проклали трубу по всій довжині теплиці.
Паливо закидають щоранку. Виділене тепло зберігається добу. Температура всередині коливається від +15°С до +18°С.
— Уночі сходи рослин накриваємо саморобними ковдрами з листя очерету або клейонками. Це утримує їм тепло до ранку.
У перші дні квітня господарі зрізують качани і везуть на ринок у Мукачеве.
Джерело: http://www.ua-reporter.com/novosti/81913 | 
