Ревні вірники-християни говіють зазвичай по середах і п’ятницях, інші ж дотримуються цих приписів напередодні чотирьох визначних релігійних свят. Великий піст, що починається після Стрітення, має перехідний календарний час, залежно від дати святкування Великодня – Світлого Воскресіння Христового, і триває сім тижнів.

У цей час вірники повинні обмежити себе в харчуванні, відмовитись від розваг і застольних гулянь, щиро молитися і каятися задля зцілення душі через тайну сповіді.

Про особливості дотримання Великоднього посту поділився з читачами газети отець Іван, священик Української православної церкви.

– Що таке піст як релігійне поняття?

– За канонами Церкви вважається, що піст і молитва визволяють душу людини від постій¬ної гріховності плоті, змушують замислитися над своїм буттям і сутністю релігійного вчення. Піст також мобілізує емоційний настрій людей до зустрічі й відзначення церковних свят, пов’язаних із визначними датами життя Ісуса Христа і сподвижників Соборної Церк¬ви – Петра і Павла. Тому пости у релігії піднесені до рівня культу.

– З чого починається Великодній піст?

– Передує Великому посту підготовчий М’ясопусний тиждень. Адже після щедрих різдвяно-новорічних свят, веселих розваг і гулянь важко одразу перейти до строгої обрядовості християнського говіння. Тому перший тиждень зводиться до часткового обмеження споживання м’ясних страв у середу і п’ятницю.

Наступний же називається Сиропусним. Саме він вважається початком Великого посту. На м’ясні страви поширюється категорична заборона, а на молочні, сир, масло, яйця – часткова. У селах не проводять масових гулянь, концертів, гучних родинних урочистостей та різних молодіжних забав.

Після Сиропусного тижня наступає строгий щоденний піст. У цей час заборонено вживати м’ясо, сало, свинний жир, молоко, сир, масло, яйця. Продуктами харчування для закарпатських селян є тільки риба, картопля, свіжі та квашені овочі, гриби, сушені фрукти, боби, крупи, цукор, хліб. Усі страви готують виключно на олії. Вже традиційно закарпатці варять у період говіння пасулю з капустою.

До речі, церква наголошує на свідомому дотриманні обрядовості посту. Штучна показовість не вітається.

– Як дотримуватись релігійних канонів людям, які працюють на виробництві?

– Найлегше дотримуватися строгого посту людям старшого віку, кому вже виповнилося шістдесят і хто перебуває на пенсії. Вони не обтяжені жорстким виконанням виробничої дисципліни.

Особливо ж відповідальним Церквою вважається Страсний (сьомий, тобто останній) тиждень Великого посту. Всім вірникам, крім дошкільнят, належить висповідатися і причаститися. У четвер відправляють Богослужіння, читають дванадцять Євангелій, після цього лунають дзвони. П’ятниця – кульмінація Великого посту: в церквах відспівують спеціальні служби, а пополудні – велику вечірню й обхід із плащаницею. У цей день переважна більшість дорослих, за винятком хворих, взагалі обходяться без їжі.

– Як закінчується Великий піст?

– У Страсний тиждень триває підготовка великодніх спожитків, призначених для освячення, – сиру, масла, дівчата розмальовують крашанки або писанки. Варять також шовдарь, печуть паски. Господиня і всі домочадці в цей час повинні проявити велику силу волі, аби усе це, готуючи, не скуштувати

У суботу ввечері складають великодній кошик. На дно стелять найкращий рушник, куди кладеться паска, шовдарь, пикниця, сир, яйця, масло, сіль, тертий хрін, пляшечка вина та інші продукти за бажання. Й обов’язковим атрибутом вважається свічка.

У неділю Святого Воскресіння, ще до сходу сонця, люди несуть святити наїдки у кошику. Лише повернувшись із церкви зі Служби Божої, обов’язково помолившись за столом, уся родина куштує з усього потроху, але так, щоб не переїдатися.

Бажаю всім християнам дотримуватись звичаїв і традицій Великого посту і цим зміцнити засади християнської віри в нашому краї.