– Отже, хто така Магдалена?

 

– Я народилася в 1974 році під зодіакальним знаком Скорпіон, одним з наймагічніших знаків. Закінчила Ужгородський університет, по фаху історик-філолог. Пізніше доля склалася так, що потрапила до Львова - вийшла заміж і вже 10 років проживаю зі своїм чоловіком Русланом, який, до речі, і став ініціатором моєї участі у проекті телеканалу СТБ. Працювала перекладачем на львівських фірмах – швейна фабрика "Маяк", "Весна", на приватних фірмах. Володію шістьма мовами (українською, російською, угорською,  на середньому рівні – англійською, словацькою та румунською).

 

 

– Так, і мене часто запитують, як ти можеш бути мольфаркою, живучи в угорськомовному селі. Мольфарство – спадкове явище, яке передається по жіночій лінії. Це і знахарство, і цілительство, і гірські чарівниці, це суто білі маги. Мій прадід був з Польщі. Так сталося, що під час війни йому потрібно було перетнути перевал і переховуватись. Тут він і познайомився з прабабкою, пізніше вдвох переїхали на Закарпаття. Він був землевласником, купив земельну ділянку, тож коріння моє стало польсько-угорським.

 

 

– Довгий час я ховала свої здібності. Все виявилося вже з народження: я вже остання в своєму роді (сьома), тож закриваю свій рід. Тобто, якщо у мене і буде дочка, то вона вже не буде практикувати, це зможе робити тільки моя внучка, яка стане першою в своєму роду.

 

Коли мені було три рочки, перебігала в сусідньому селі Ботар трасу (там жила моя друга бабуся). На великій швидкості їхала машина і мене збила. Я буквально полетіла вгору на декілька метрів і приземлилася в придорожну канаву. Але чітко пам’ятаю, як мене ніби хтось підняв на руки і поставив на ноги. Батьки думали, що це все – кінець. Але я встаю, а на мені немає жодної подряпини. Вийшла з канави і питаю: "А чого ви тут всі плачете?!".

Потім, коли я була підлітком, стався інший випадок із дивним підтекстом. Залізла на високу черешню, яка зростала у батьківському дворі. Чую, як тато кричить: "Злізай, там дуже сухі гілки, впадеш!". А я вже падаю з дерева на землю і приземляюся на ноги. І все це з висоти триповерхового будинку. І знову мені - нічого!

 

Отже, бувають у житті такі випадки, коли людина відчуває, що потрібна ще на цьому світі. Це – про мене.

 

 

– Дуже багато дітей просить по допомогу, особливо в Києві, і я рада, коли можу стати в нагоді. Ось працювала з 17-річним хлопчиком. Весною юнаку зробили операцію на злоякісну пухлину мозку, а на одну з ділянок не мали доступу, тож пухлина продовжувала рости. Півтора місяці я займалася з ним і ось його мама каже, що є хороші результати. Це – надзвичайно приємно. Багато кодую від алкоголізму і тютюнопаління, але тільки тоді, коли людина сама цього хоче…

 

– Однозначно за допомогою води - вона змиває всі негативи, а також купанням (додаю воду з Чорної Тиси, звичайно, заговорену мною, а також зілля), вживаю чаї.

 

 

-Як я вже говорила, все це сталося завдяки моєму чоловіку Руслану. Він наполіг, щоб я пройшла кастинг, підтримував мене протягом всієї участі у проекті. Адже п"ята "Битва екстрасенсів" - унікальна і має найбільший рейтинг за всі сезони, бо тут зустрілися і мали справжнє протистояння різні школи магів.

 

 

– Однозначно, я підсвідомо відчувала щось рідне. Ми їхали в автобусі з зав"язаними очима, але коли ми зняли пов"язки на вулиці, перше, що я побачила – це Королівський замок Нялаб і все зрозуміла. Хоча потрібно було тримати інтригу і, звісно, не переграти по–акторськи…

 

 

– Я дотримуюсь такої думки: наше майбутнє в наших руках. Попередити про якийсь фатум треба, це є випадки аварій чи хвороб, яких можна елементарно уникнути. У такому випадку людина повинна про це знати. А за дрібниці – кохають мене чи ні – вважаю, не потрібно бігти до екстрасенсів.

 

 

- Моє хобі - настільний теніс. Чоловік купив мені тенісний стіл і ми часто граємо в пінг-понг вдома. Зі страв люблю гурку і ковбасу, кнедлики та вареники. У читанні перевагу віддаю езотериці, книжкам про лікувальне зілля та науковій фантастиці.  Найкраща подорож для мене – до Карпат. Ми з чоловіком дуже любимо ходити на сезон білих грибів і за 2-3 дні можемо назбирати по 30-40 кілограмів біляків (знаємо місця!).

 

 

– Створити власну школу –  неможливо. Мольфарство – суто родинне, цей дар передається від народження. Тобто я можу навчити заговорам, як готувати зілля, але енергетику передати не можу. Повторюю – це йде від народження, сила слова заговору – в тій людині, яка її вимовляє, в енергетиці самого підбору слів.

 

 

– Звичайно. Ось моя адреса - заходьте, пишіть, питайте: www.magdalena.net.ua

 

 

– Вважаю, що політика – це негатив. Не хочу туди лізти. А ще вважаю, що екстрасенсорика, як і церква, має бути відокремлена від політики. Але скажу так: всі ми, три фіналісти 5-ої "Битви екстрасенсів" "Протистояння шкіл" (я, Ярослава Федорова з Києва та Жанна Шулакова з Харкова) солідарні в одному - Президентом України бачимо одну й ту ж особу.