Степан Гіга – артист, якому не властива погорда до простого люду. Він завжди серед народу, серед рідних йому закарпатців. На відміну від деяких відомих артистів, не боїться скупчення людей, які просять сфотографуватися чи дати автограф. Наші  читачі  також мають нагоду поспілкуватися з народним артистом України. Отже, пропонуємо вашій увазі міні-інтерв’ю з Степаном Гігою.

         – Ви частий гість на Синевирському озері. Чи можна назвати вас другом цього краю?

         – Мабуть, було би незручно, аби мене так не називали. Я нікуди не виїхав з Закарпаття, я тут народився і тут живу. Хоча, власне, не має значення, де людина живе, головне – що вона робить. Залишився я на Закарпатті, бо люблю цей край.

         – У своїх піснях оспівуєте природу, гори… Мабуть часто підкоряєте карпатські вершини?

         – На жаль, зараз у мене дуже мало часу для подорожей, хоча син часто просить про це. Я дуже добре розумію ціну карпатських гір – вони наше золото. До такої думки дійшов ще в студентські роки, коли доводилося покидати мої гори і їхати в Київ. Саме в цей період в моїй душі  виросла палка любов до Карпат.

         – Ваші діти співають, вони також артисти?

         – На жаль, так.

         – Чому «на жаль»?

         – Бо це тяжкий хліб. Але приємно, що  вони не бояться випробувань і роблять улюблену справу. Дочка, після закінчення Ужгородського музичного училища, навчалася на мистецькому факультеті в Івано-Франківському університеті. Зараз вона, Квітослава, вже стала відомою артисткою, працює з моєю програмою і програмами інших артистів. Степан – молодший. Він також співає.

         – Зустріч з глядачами – для вас це що?

         – Це моє життя, це сила, яка спонукає до написання нових пісень. Дякувати Богу, моя праця подобається людям.

         – Знаю, маєте багато добрих товаришів. Якими якостями повинна володіти людина, аби стати вашим другом?

         – Чесність і відвертість – передусім!