Допитливу людину завжди цікавило її майбутнє, достоту бентежило те, яким саме воно має буде: чорним і похмурим чи світлим та щасливим? Псевдоворожбитки вчасно знаходили собі довірливих людей, щоб заволодіти їхніми статками. Такими надокучливими провидицями практично повсякчас були циганки. Вони славились своїм гіпнозом, яким здатні вести людину в оману.
Днями був свідком такого навіювання групи циганок. Це було на залізничному вокзалі в Хмельницькому. Чекаючи на потяг до столиці, я помітив, як шестеро циганок стали навколо одного чоловіка. Найстарша відразу взяла його за руку, щоб ворожити, інша щось переконливо розказує, дві на варті, а ще дві копирсаються по кишенях. Минає ще якась хвилина, дві циганки зникають одна за одною. Невдовзі чоловік залишається один. Минуло ще декілька секунд, перш ніж він зрозумів, що його ошукали. Та було вже пізно зарадити біді. З опущеною головою попрямував далі. Із вуст зривались лайливі слова.
Якщо прислухатись до їхньої розмови ( а вони говорять переважно на своїй ромській мові ), то можна почути й закарпатський діалект. Звідки закарпатські цигани в Хмельницьку? А дуже просто. Виявляється, що вони їдуть чи то скуплятися, чи то красти товар (речовий базар в Хмельницькому є одним з найбільших в Україні). А ще організована група циганських шахраїв свідомо робить штучний «корок», щоб пошарпати в гаманцях покупців. Ледь збагнеш, що до чого, коли в кишенях вільні вітри загудуть. Викликати міліцію не завжди встигнеш, бо ж вони раптово розчиняються в натовпі, як крапля молока у воді.
На ночівлю влаштовуються на залізничному вокзалі. Розстеляють ковдру біля теплої батареї, спочатку вкладають дітей, а потім лягають самі. Дивно, але галас вокзалу їх зовсім не бентежить. Міліція ж на них не звертає уваги, а якщо й прожене, то на іншому місці вони знову влаштують свій міні-табір.
Треба бути дуже обачним під час спілкування з будь-якими гадалками. Вони насправді ніякі не провидиці чи ворожки, а звичайні шахраї, але добре знають за які ниточки треба шарпати при зустрічі з людиною, наївність якої та її віра в чудеса – це наживка на яку аферисти ловлять обраних жертв. А далі – це справа вправності рук та вміння говорити потрібні слова. Вгадують, передбачають… Одним словом, кажуть те, чого вловити прагнуть ваші вуха. Хто ж не хоче почути, що скоро все налагодиться, прийде омріяне кохання, невдовзі ви виграєте мільйон… Це тільки декілька прикладів того, на що вони ловлять людську простодушність.
Потрібно завжди пам’ятати, що ворожки дуже добрі психологи, тож вступати з ними в будь-який контакт дуже небезпечно. Адже потім відірватись буває дуже тяжко, а іноді й неможливо. Вмінню обманювати та обкрадати вони вчаться з самого дитинства, а ще це ремесло їм передається у спадок від батьків дідів та прадідів. У народі існує одна легенда про цигана, що вкрав цвях, якого євреї мали забити в голову розіп’ятого Ісуса. В ту мить Христос буцімто йому сказав: "Благословляю тебе!» Відтоді й ведеться, що цигану будь-яка крадіжка пробачиться. Вони ж бо знають, що їхні дії будуть прощені тому нічого не бояться, навіть страшного гріха.
Однак, як мовиться, село не без болота. Шахраями є лише окремі представники цієї національності. Багато з них давно вже мають свій бізнес та улюблену справу, якими займаються чесно, заслуживши шанобливе ставлення від своїх ділових партнерів, друзів, сусідів.
P. S. Автор цих рядків й сам ледь не став жертвою щойно згаданих циганок у Хмельницькому, які взялися бігти за ним. Але він не звертав на них уваги. Вони слідували за ним до тих пір, поки він, витягнувши телефон, ніби почав з кимось голосно ромовляти. Пройшовши декілька кроків, почув як галас позаду нього затих. Таким чином шахрайки відчепились. Отож, будьмо всі обачними, не даймо себе ошукати!
В`ячеслав Рошко спеціально для газети «Молодь України» №9 за 28 січня 2010р.
| 
