Село Парутине. Очаківський район. Миколаївщина. Легендарна Ольвія. Саме тут далекоглядний Сагайдачний сховав гігантський скарб - частину золотих трофеїв, захоплених при взятті Варни і Очакова.
Ці
картини довго були під забороною. Виникають якось епізодично –
відходить покоління війни. А нащадки позбавляються незрозумілих речей.
Команда журналу «Музеї України» продовжує міжнародне розслідування
таємниць епохи Третього Рейху.
Ми
розшукуємо сліди альбому Гітлера, що був у власності художника Миколи
Глущенка у Києві. Поки маємо дві версії. Альбом в колекції якогось
загадкового колекціонера, якого вираховуємо. Або, оригінал давно
вивезли до Ізраїлю, а в Києві десь лежить гарна копія. Чекаємо на
результат уже днями…
5 мільярдів доларів за золото Кубанської республіки!
У спадок від царської Росії, молодій Кубанській республіці дісталися гігантські кошти. Ліквідні акції монополій, багато золота і срібла у злитках, ювелірні вироби, чимало цінних речей Запорізького і Кубанського козацтва. В Єкатиринодарі царський уряд концентрував кошти для фінансування бойових дій на турецькому напрямі.
Створено перший відеофільм зі свідченнями учасника неймовірних розшуків малюнків керівників нацистського Рейху. Новостворена студія Українське Інтернет-ТБ розпочала цикл записів про загадки сучасної історії.
Для зйомок спеціально вибрали вечірній час. Майстерно створили ефект прихованої шпигунської камери. Погане світло, приглушений звук, розмите зображення… Глядача примушують прислухатися, перебуваючи в напрузі всі десять хвилин.
Кожен народ має свої традиції та обряди, що формувалися впродовж тривалого історичного періоду. Було би великою втратою, якби ці неоцінимі скарби творчості наших предків сучасники забули.
Мало де залишилося таке чудове дійство святкування Різдва, як на Закарпатті. З року в рік на Різдво тут колядують молоді юнаки, носячи на руках маленький різнокольоровий будиночок, що зветься вертепом чи бетлегемом.
Цікаві традиції святкування несе в собі Різдво. Добре було б ці традиції не лише зберігати, але й відновлювати, щоб це велике свято через кілька десятиліть не стало простою бувальщиною.
Найвідоміші художники Рейху: Гітлер і доктор Менгеле
Детектив
довкола легендарного альбому з малюнками Гітлера, подарований
Рібентроппом художнику Глущенку, триває. Маємо з десяток версій. Вже
зрозуміло, що якщо альбом вцілів і залишився в Києві – знайдуть. Тут
справа часу і коштів. Є те і друге.
Журналісти
часопису «Музеї України» розпочали серію консультацій, одразу
наштовхнувшись на ще одну парадоксальну сенсацію нацистської Німеччини.
Ми постійно дивуємося непрофесіоналізму істориків мистецтва і взагалі
істориків, які обмежуються примітивними переказами відомих книг чи
статей з Вікіпедії…
Гроші – є
абсолютне зло. Комерційні банки – база зла. Яким може бути просте і зрозуміле
рішення? Правильно! Ліквідувати базу Зла – комерційні банки! Отож, поговоримо
про шкоду, яку щоденно завдають комерційні банки суспільству.
Ці структури
нічого не виробляють.
Засновниками
комерційних банків є особи, яких сміливо можна назвати людьми пекла -
лихварями. Почати слід з того, що до пекла не треба вкладати гроші, а тим більше, там їх позичати. Жахливі
розповіді ошуканих вкладників і кредитних рабів є яскравою ілюстрацією
справжньої, бісівської суті цих установ.
Олігархи – глисти
держави. Комерційні банки – тепле сховище глистів, звідки вони роз‘їдають
країну.
Сучасне життя українців нагадує бджолиний вулик. Як сезон, то робочі руки розлітаються всюди: хтось в Росію, Чехію, Португалію, Іспанію, а хтось в столицю на заробітки, бо якось треба жити і годувати родину.
Історія православної церкви на Закарпатті багата на жертовне приклади благочестя. Після прийняття унії з Римом в ХVII столітті за православну віру страждали о. Михайло Андрелла (Оросвіговскій), єпископ Досифей (Федорович), о. Іван Раковський та інші. На початку ХХ століття на Закарпатті почалося широке селянський рух за повернення до віри предків - Православ'я.
Замки, фортеці, городища будувалися людьми напевне з того часу, як печери перестали вміщати численну родину (тісно стало) і вперше була створена виносна домівка, тобто чотири стіни з дахом. Звісно мисливські й кочові племена використовували перехрещені довгі палиці, які обтягували шкірами й створювали щось схоже на юрту (фігвам), яку зручно розібрати й перевезти на нове місце.
За переказами, буйволів завезли у наші краї ще за часів хана Батия, у XIII столітті. їхня батьківщина - Кампучія, В'єтнам, Індія, Північна Африка. Тварина славилася не тільки смачним, високої поживності молоком, а й як тяглова сила.