МУЗЕЙ ЛІСУ І СПЛАВУ ЗНИКНЕ НАЗАВЖДИ? - Туризм - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Туризм

МУЗЕЙ ЛІСУ І СПЛАВУ ЗНИКНЕ НАЗАВЖДИ?

     Рідні Карпати сяють божественною красою. Багато туристів, завзятих мандрівників шукають тиші незайманих хащів. Красується природа своїми барвами.

     Надзвичайно багато чарівних місць зберегла тутешня природа. Одне з таких – колись єдиний в усій Європі Музей лісу і сплаву, який був невід’ємною частиною Національного природного парку ” Синевир”, що в Міжгірському районі. Повінь 1998 року прийшла несподівано, зруйнувала дерев’яну греблю, збудовану ще в середині XIX століття, велику частину будівлі, де були експонати. Десять років минуло, а за реконструкцію тільки цього року "ніби" хтось взявся. Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці зникає назавжди, а з ним і прадавня культура людей, які використовували річку як засіб транспортування деревини.

      Саме тут, на Чорній Ріці, верховинці в’язали величезні бокори й сплавляли в низинні райони. Це потребувало певної мужності і сміливості. Споруджена гребля зазвичай була дуже переповненою, а в дощі здавалося ось – ось її розірве величезна маса води. Але коли зв’язані колоди були вже готові до сплаву, шлюзи розкривалися, Чорна Ріка ставала швидкою і небезпечною. Бокораші трималися мужньо, хоча пороги і водоспади збивали з ніг. Бувало, в одну мить розходилися зв’язані дерева, і людське життя безжально забирала Чорна Ріка. До речі, назву Чорна Ріка дали їй верховинці, які втратили своїх друзів, рідних і коханих. Чорною вона стала від крові: мужні люди платили життями, аби прогодувати свої сім’ї. У високогірних селах не було, де сіяти хліб, зерно доводилося купувати, потрібні були гроші. На сплаві можна було досить непогано заробити. І от батько, дідусь чи зовсім юний парубок вже стоїть на бокорі. Тільки Віра в Бога перемагала страх перед випробуваннями.

      З тих часів багато води спливло в Чорній Ріці. І знаряддя тяжкої праці, що залишилося експонатами в музеї, забрав паводок. Вдалося врятувати готель на березі Чорної Ріки. Не зазнали руйнації старовинні колиби для відпочинку, ставки з рибою. Як чудово посидіти на березі з вудкою, відпускаючи на волю все обтяжливе, що бентежить душу і тривожить думки... А ще коли на гачку заблищить форель...

    
      От тільки Музей лісу і сплаву... Незабаром він буде лише руїнами. Може, нехай і залишається в минулому? Адже він був сучасником ”чорних смертей”. Та, мабуть, хто не оберігає пам’ять про своє минуле, той не вартий і ліпшого майбутнього.

 

Категорія: Туризм | Додав: roshko30 (14.01.2010) | Автор: В`ячеслав Рошко
Переглядів: 438 | Теги: Міжгіря, Музей Лісу і сплаву, Вячеслав Рошко, Закарпаття | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz