День на Лютізькому плацдармі - Туризм - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Головна » Статті » Туризм

День на Лютізькому плацдармі

День на Лютізькому плацдармі

Потепліло. У містах зійшов сніг. Яскраво світить сонце. Пора на розвідку до лісу! Зконтактувалися з директором Музею слідопитів, автобусом доїхали до Вишгороду, пересіли до старенької «Ниви» і неспішно рушили до лісів колишнього Лютізького плацдарму.

Фактично починаємо цьогорічний етап пошукової експедиції «Таємниці Лютізького плацдарму-2», започатковану журналом «Музеї України» і Музеєм слідопитів при редакції.

Директор Музею слідопитів Володимир Даниленко вже побував у якихось, тільки йому відомих квадратах… Для старту плануємо відвідати найближчі до нас ДОТи колишньої лінії оборони Києва. Фактично, робимо це на прохання мого малого – Ростика, який вирішив організувати екскурсію для свого класу до музею і на плацдарм. Ми підтримали ініціативу малечі – не до Макдональдсу ж збираються… Нинішні тінейджери хронічно сидять у соціальних мережах, викладаючи на свої сторінки масу фотографій, відео. Фактично, звіти, де побували. Ростик і виклав фотки у різноманітній військовій формі, з макетами зброї, з військово-історичної реконструкції, з Музею слідопитів…

У мене спокійне життя закінчилося. Щодня дістають – візьміть і нас! Батьки чомусь хронічно заклопотані. З одним-двома ми впораємося. А що робити з ватагою юних терористів, вихованих на естетиці контр-страйку і сталкера? Вишгорощина для них цікава і тим, що зовсім недалеко – зона відчуження ЧАЕС. І дванадцятирічні хлопаки щиро вірять, що там блукають стада мутантів, контролерів, стакерів і інших міфів. Врешті, ми допетрали, що спокійніше найняти мікроавтобус і зробити для юного покоління оптовий слідопит-тур. Хай подивляться Музей слідопитів, одягнуть військову форму, сфотографуються з макетами гвинтівок і автоматів. Пройдуться експозиціями Національного музею «Битва за Київ у 1943 році». Але, головне – ліси Лютізького плацдарму. Порадившись, дійшли висновку, що оптимальніше показати два загиблих радянських ДОТа лінії оборони столиці.

Саме до них і рушили з інспекцією.

Мабуть, найвідоміший ДОТ №582 за селом Лютіж. Свого часу, музейники і пошуковці, за підтримки компанії «Фокстрот» спорудили там скромний обеліск, повісили меморіальну дошку. Територія упорядкована.

У лісах ще лежить сніг. Аби не «Нива» - не проїхали б. ДОТ в порядку. Довкола лише трохи туристичного сміття, яке ми хочемо прибрати коли підсохне. Пройшлися лісом, досліджуючи просілу землю – колись тут була траншея. Зняли невеликий фільм, який вже розміщено в мережі.

http://www.youtube.com/watch?v=zF8k6GxRs5Q

Рушили до ДОТу №165 поблизу села Гута-Межигірська. Цей ДОТ, буквально за кілька метрів від дороги. Тут буває чимало людей. Між тим, знайшлися «ентузіасти», які перетворили руїни оборонної споруди на смітник! Відходи везуть сюди цілеспрямовано! Площадка в центрі буквально забита різним непотребом!

Відсутні будь-які меморіальні знаки. Лише колись пошуківці вивели жовтою фарбою номер ДОТу…

На снігу – свіжі сліди. Буквально перед нами тут побували чорні слідопити. Біля руїн – свіжий розкоп. Валяється кілька залізяк.

-Офіційні пошуковці практично завжди закопують після себе ями! – ділиться спостереженнями Володимир Даниленко, - Адже, постійно спілкуємося з лісниками, дільничими міліціонерами. Всі один одного знаємо. Для чого залишати у лісі такі ями? Є неписані правила… А от залітним мародерам, які мають глибинні міношукачі і копають або задля розваг, або для пошуку предметів на продаж, всі ці умовності не потрібні. Порився, взяв, що треба і поїхав. Саме такі бездумно розкидають останки загиблих солдат… Мародери…

Із залишками ДОТу під Гутою-Межигірською треба щось робити на державному рівні. Аби його розчистити, упорядкувати, сил одних лише ентузіастів замало. Бажано прокласти пішохідну доріжку від дороги. Облаштувати площадку для автомобілів, поставити якийсь пам‘ятний знак… Зняли відео. http://www.youtube.com/watch?v=lUln9JgdYmo

Нині сюди не можна везти дітей на екскурсію! Що показувати? Мальовничі руїни засипані сміттям? Дуже потужний імпульс у військово-патріотичному вихованні…

Приїхали до президентського села Нові Петрівці. Зайшли на меморіал у центрі біля старовинної церкви. Приємно глянути!

Все вичищено, підметено, побілено.

Зранку тут була молитва біля нещодавно встановленого хреста жертвам політичних репресій і голодомору, братської могили солдат. Ще стояли свічки…

Чесно кажучи, контраст разючий. Різне ставлення до пам‘яті.

Не можна не сказати доброго слова на адресу Новопетрівського сільського Голови Радіона Старенького, директора Національного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Івана Вікована. Місцевого священика УПЦ КП. Люди без показної суєти гарно роблять свою роботу.

Заїхали до Музею слідопитів.

http://www.youtube.com/watch?v=Io4suc09-TE

Володимир Даниленко гордо показав залишки іржавого кулемету Дегтярьова, привезеного кимось з пошуковців. Ростик натягнув гімнастерку старого зразку, підперезавшись паском давніх часів. Зняли два невеликих відео. http://www.youtube.com/watch?v=uCdH5Scy2rs 

Випили чаю. Допитливо подивилися на малого. Експерт з тінейджерського руху. Маршрут для екскурсії його класу затвердили. Два музея і меморіал у Нових Петрівцях. Виїзд до впорядкованих руїн ДОТу № 582 поблизу Лютіжа.

-Хлопцям буде дуже цікаво! – авторитетно заявив Ростик, - Дівчатка звикнуть…

У них у класі 17 пацанів і 8 дівчат. Всі грають у різні ігри. У нашому випадку переважає мілітарна лінія… Музей Чорнобиля, Музей гетьманства, Музей води, Великої Вітчизняної…

Я особисто замислився над потужним туристичним потенціалом Вишгородського району. Може час трохи відійти від затверджених ще за радянської влади маршрутів?

Заглибитися кудись у ліси? Відвідати ДОТи, перед цим їх впорядкувавши? Завітати у певні місця на березі Київського моря? Адже, нині впевнено звертають на лісові дороги лише мисливці, рибалки, грибники, пошуковці. Як і браконьєри, мародери… Туристи ж тут не ходять…

А спільна експедиція «Таємниці Лютізького плацдарму-2» журналу «Музеї України» і Музею слідопитів при редакції, продовжується!

Скоро поїдемо з журналістами провідних ЗМІ, які входять до пошукового загону журналістів-слідопитів…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», президент Музею слідопитів, Почесний працівник туризму України

ДОТ № 582. Лютіж

Збудовано скромний обеліск, є меморіальна дошка

ДОТ № 165. Гута Межигірська

З ДОТу роблять смітник!

Бетон міцний...

Сліди мародерів. Вже тут побували...

Нові Петрівці. Хрест загиблим від репресій. Ростик і В.Даниленко

Меморіал у Нових Петрівцях

Чистота! Все упорядковано!

Скрізь квіти

Мартиролог жертв репресій

Категорія: Туризм | Додав: defaultNick (28.03.2010)
Переглядів: 337 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz