Весела історія про великі спецслужби і козацькі картини - Україна - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Весела історія про великі спецслужби і козацькі картини
Весела історія про великі спецслужби і козацькі картини

Ще раз повторюся для молодих журналістів: старайтеся уникати ризикованих пригод! Вони вас самі знайдуть! Особливо, на міжнародному рівні! Ніякої романтики та красивих кінематографічних сцен там немає і близько. Є темрява і страх неочікуваного удару. Але, розумієш це все набагато пізніше. Через роки починаєш згадувати всі ті клопоти з гумором. Грошей там заробити нереально. А проблем - чимало! Добре, якщо залишаться фотографії. Саме кілька фотографій, які зараз випадково вигулькнули, освіжили той випадок. Фото вціліли абсолютно випадково!
Отож, був квітень 2007 року. Ми отримали електронною поштою зображення картин, які дивно продавали в США. Опитавши кількох людей, я публікую короткий матеріал, подаючи все як легенду. "ЦРУ і козацькі картини" - називався той шедевр української журналістики. Його відразу чомусь передрукував Ігор Каганець на сайті "Народний оглядач". http://sd.org.ua/article/cru-i-kozacki-kartyny.html
Видно потрапив у десятку. Та замітка, підкріплена ілюстраціями, викликала велике невдоволення як у Москві, так і Вашингтоні. Мені одразу надійшли такі чіткі "сигнали", що я швиденько переробив матеріал, давши йому "нейтральну" назву "Шпигуни і козацькі картини". Ось так він виглядає після хакерської атаки - http://www.museum-ukraine.org.ua/index.p....id=2098
Що цікаво, українці навіть не помітили таких веселих подій! Нікому то виявилося не цікавим! Я спробував переконати Ігоря Каганця зняти перший варіант матеріалу на сайті НО чи замінити його цензурованою версією. Той залишився непохитним.
За пару днів на кілька контрольованих нами сайтів відбулася віртуозна хакерська атака - фотографії картин зникли. Як і з пам'яті мого слабенького компа. А на сайті Каганця шедевр залишився! Заголовок інший, та й текст перероблений... Щось таке дуже схоже явно відбувалося в реалі. І в Москві зрозуміли щось лише побачивши фото картин. Ми так думаємо.
Отож, знову повертаємося до легенди, маленьким елементом якої довелося стати простим українським журналістам.

"Картини були елементом спецоперації ЦРУ в Москві. Як ми зрозуміли, успішної операції. Американцям вдалося завербувати когось з великої династії чекістів - вихідців з України. Ймовірно, картини були вилучені під час обшуків 1937 року, чи викрадені у більш ранні часи з колекції визначних діячів періоду Центральної Ради. Лежали в закапелках якоїсь чекістської дачі.

Невідомий агент ЦРУ, який був близький до родини, вирішив використати ЗАБОРОНЕНІ картини, як предмет торгу. Використали когось з членів сім’ї. ЦРУ виклало за ці полотна якісь жахливі, навіть на ті часи, гроші. Про те, як їх переправляли в американське посольство, можна зняти окремий фільм. Шпигунський розвиток сюжету нам невідомий. Картини, вартість яких перевищувала ціну якоїсь значної колекції, довго зберігалися в спеціальній секретній кімнаті посольства США. Показувати їх нікому було не можна. Операція продовжувалася. Знищувати було жаль.

Тільки в більш демократичні і спокійні часи, картини подарували якомусь американському дипломату з певною часткою української крові, але, з англійським прізвищем. Так полотна опинилися в США.

Пройшло багато років. Дипломат, ймовірно, помер. Картини виставили на продаж.
В США, на одному з аукціонів, вигулькнули  маловідомі картини козацької доби. На торги їх виставила сім’я колишнього дипломата, який довго працював у Москві. Випадково, на той аукціон потрапили Американські козаки, які і вихопили картини. Почали розбиратися. Експерти одноголосно довели авторство картини "Козаки моляться" відомому живописцю Грегору Павловському. Щодо авторства інших полотен, думки розходяться, хоча є одна, основна версія. І прізвище художника.


Виявилося, що ці картини невідомі широкій громадськості, навіть мистецтвознавцям. Як ми зрозуміли,  ніколи не публікувалися. Тож, з радістю даруємо українському загалу світу чергову сенсацію - козацькі картини.


Звертає увагу витвір Грегора Павловського. Гуаш. Папір. Початок ХІХ століття. Скоріш за все, Кубань. Зображено момент молитви козацької родини. З приватної колекції.

"Жовті Води. Б.Хмельницький". З приватної колекції. Олія на сукні.

"Кара запорожців". З приватної колекції. Олія, дошка. Зображено сцену покарання запорожця. Козака прив'язують до Ганебного стовпа.

"Бій біля фортеці" - епізод бою або під Хотином, чи Кам'янець-Подільським...

Козацький портсигар. Арт-деко. Срібло. Олія. Емаль. "Суперниці". Такі речі були популярні у козацької старшини".

На сьогодні це все! Чесно кажучи, ми так і не зрозуміли, чому та замітка, навіть перероблена, викликала таку нервову реакцію у столицях двох супердержав? І чому вцілів непохитний "Народний оглядач"? Здається, просто параметри пошуку не співпали...

Фактично, маємо якийсь незбагненний геополітичний прикол делікатних стосунків між США та Росією.

Пізніше у нас викрали американський сайт, на який дав посилання НО. Якщо натиснете на мої прізвище зверху, опинитесь на нашому колишньому ресурсі, який нині належить невідомо кому... Але, то вже інша весела історія...

Історія дійсно весела штука! Тут не можна без гумору!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", ветеран розшуку культурних цінностей
Категорія: Україна | Додав: defaultNick (13.05.2013)
Переглядів: 1259 | Теги: Весела історія про великі спецслужб | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz