Моралепітеди:Такої ганьби укр журналістика ще не мала! - Україна - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Моралепітеди:Такої ганьби укр журналістика ще не мала!

Моралепітеди:Такої ганьби укр журналістика ще не мала!

Ось кришувальники аналога есесівця Менгеле - дохтора Пі, які на рік призупинили розслідування його злочинів! На їх совісті смерті, каліцтва, спаплюжені життя, які сталися до арешта Слюсарчука! Вимагаємо публічно покаятися, вийти отієї псевдокомісії Мостового, а її ліквідувати! Ці люди не мають тепер морального права називатися журналістами! Все під дахом доблесного Зеркала неделі...

Рішення Комісії з журналістської етики щодо заяви А.Слюсарчука

Комісія з журналістської етики розглянула заяву А.Слюсарчука щодо публікацій про нього у тижневику «2000» (№ 22(560) 3-9 червня 2011року) та у «Робітничій газеті» (№104 від 11 червня 2011 року).

Аналізуючи справу по суті, зустрічаючись із причетними до неї особами, Комісія не мала на меті перевірку достовірності фактів, наведених у публікаціях журналістами Р.Барашевим («Фокусы професора «пи-аса») та В.Богуном («Великий комбінатор»). Керуючись Етичним кодексом українського журналіста, Комісія встановлювала наступне: чи було представлено погляди сторін збалансовано, чи була надана можливість особі, яку критикують, дати свій коментар. Адже, відповідно до ст.6 Кодексу, «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста».

Комісія підкреслює, що об’єктивність – це безсторонність журналіста під час збирання інформації, дієвий пошук ним різних думок, зіставлення конфліктних точок зору для того, щоб громадськість могла отримати повну та об’єктивну інформацію про події.

На жаль, автори названих газетних матеріалів знехтували цією вимогою – як у ході підготовки публікацій, не зустрівшись із особою, щодо якої висували звинувачення у шахрайстві, так і згодом, після отримання документальних спростувань. Такі дії авторів суперечать ст.12 Етичного кодексу: «Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності».

Після дослідження та співставлення всіх фактів Комісія дійшла висновку, що журналісти Р.Барашев та В.Богун при підготовці матеріалів щодо А.Слюсарчука порушили наступні норми Етичного кодексу українського журналіста:

Ст.9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

Ст.10.Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

Беручи до уваги очевидність порушення етичних стандартів української журналістики, Комісія оголошує журналістам Р.Барашеву та В.Богуну громадський осуд.

Комісія пропонує редакціям тижневиків «2000» та «Робітничої газети» опублікувати її рішення.

Голова Комісії з журналістської етики   В.Мостовий
http://www.cje.org.ua/decisions/96/

Склад Комісії з журналістської етики

Склад Комісії, обраний на З’їзді журналістів-підписантів Етичного кодексу українського журналіста 14 березня 2011 р.

 МОСТОВИЙ ВОЛОДИМИР (Київ)

Народився 10.03.1947 року в с.Перегонівка, Новоархангельського району, Кіровоградської області, українець. В 1962 році закінчив Бучанську неповну середню школу. Середню освіту отримав в школі №179 м.Києва.

Закінчив Київський державний університет ім.Т.Шевченка, факультет журналістики.

Працював:

1967 рік – завідувач відділу листів, газета "Трибуна хлібороба”, Талалаївка, Сумська область;

1968-1969 роки – газета "Харчовик”, м.Київ;

1970-1975 роки – завідувач відділу, журнал "Радянська школа”;

1976-1977 роки – старший кореспондент, газета "Вечірній Київ”;

1978-1990 роки – завідувач відділу радянського будівництва, газета "Прапор комунізму”;

1990-1994 роки – заступник головного редактора, головний редактор, газета "Хрещатик”.

З 1994 року - головний редактор тижневика "Дзеркало тижня”.

В 2002 році на Міжнародному фестивалі журналістики "Віра. Надія. Любов” Мостовому В.П. присвоєнно звання "Керівник мас- медіа року”.

2003 рік – Мостовий В.П. отримав другу премію німецького медіафонду "Шпаркассе Лейпциг” "За свободу і майбутнє засобів масової інформації”.

З 2001 року - голова Комісії з журналістської етики.

 

БАТІГ МИХАЙЛО (Київ)

Шеф-редактор газети "Народне слово"; член Комісії з журналістської етики (з 09.2001); член Центрального проводу УНП (з 02.2005); народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, член Комісії з питань гласності та ЗМІ.

Народився 07.09.1955 (м.Львів); українець;

У 1981р. закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка, факультет журналістики.

Служив в армії.

07.1981-12.92 - завідувач відділом, заступник редактора, головний редактор газети "Ленінська молодь" (з квітня 1990 - "Молода Галичина"). 03.1993-09.2002 - генеральний директор УНІАН.

 З 08.2002 - голова правління, корпорація "Інформаційні системи України".

Заслужений журналіст України (10.1999), Нагороджений почесною грамотою Верховної Ради України (2002). Спеціалізація - журналістика, політологія.

Володіє англійською, польською мовами. Захоплення: подорожі, риболовля.

Дружина Марина Генадіївна - підприємець; сини Іван (1985) і Максим (1994); дочка Олена (1984).

 

 БЕДЗІР ВАСИЛЬ (Ужгород)

Народився 24.03.1959 року на Закарпатті.

Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Працював редактором студії телебачення Закарпатського облтелерадіокомітету, кореспондентом газети «Закарпатська правда», «Новини Закарпаття», кореспондент газет «Срібна Земля», «Срібна Земля-ФЕСТ», «Старий Замок»,«Слово» та ін.

У 1996 році закінчив аспірантуру Інституту соціології Національної Академії наук України. У 1995 та 1996 рр., як гостьовий студент, проходив стажування в Інституті передових досліджень у Відні (IHS).

Брав участь у реалізації трьох міжнародних дослідницьких проектів INTAS, які досліджували трудову міграцію, проблеми етнічних відносин у країнах Центральної та Східної Європи.

Наукові, власні та у співавторстві праці вміщував у збірниках Інституту соціології НАН України, Ужгородського національного університету, Інституту передових досліджень (HIS) у Відні та ін.
З 2002 року – член Комісії з журналістської етики.

Двічі ставав членом всеукраїнського органу зі скарг на пресу, радіо та телебачення.

У 2003 році обраний головою Ужгородської профспілки працівників мас-медіа. Зараз очолює комітет Ужгородської організації ВПС «Незалежна медіа-профспілка України», а також є директором представництва журналу «Карпати. Туризм. Відпочинок» у Закарпатській області.

 

ВОЗНЯК ТАРАС (Львів)

Український культуролог, політолог, головний редактор і засновник Незалежного культурологічного журналу "Ї".


Народився 11 травня 1957, село Сваричів Рожнятівського району Станіславської, а нині Івано-Франківської області.

Навчався у Львівському політехнічному інституті (зараз Національний університет «Львівська політехніка»).

У 1980-1984 роках  - служив офіцером у війську в Ізяславі Хмельницької області. Під час служби займався активною перекладацькою роботою – перекладав філософські твори Едмунда Гуссерля, Романа Інгардена, Габріеля Марселя, Мартіна Гайдеггера, Ганса-Георга Гадамера, Макса Шелера.

З 1984 року (після демобілізації) Тарас Возняк працював програмістом на Львівському заводі фрезерних верстатів. Після горбачовської відлиги став активістом демократичного руху та співорганізатором першого в Україні страйку на Львівському заводі фрезерних верстатів.

У 1989 році вийшло перше число Незалежного культурологічного журналу «Ї», незмінним редактором та видавцем якого є Тарас Возняк.

Є автором більш ніж 400 публікацій в українській та закордонній пресі, постійним автором журналів «Ї», «Сучасність», «Київ», «Філософська і соціологічна думка», «Критика», «Генеза», «Універсум», «Главред» газет «День», «Дзеркало тижня», «Газета по-українськи», «Україна Молода», «Український тиждень», блогів.

Тарас Возняк нагороджений громадською відзнакою «Лицар Галичини» 2000 року в номінації «Громадський діяч».

З 1989-дотепер – голова правління ГО Міжнародний центр культурних ініціатив, Львів

1996-1999 – голова видавничої ради Міжнародного фонду Відродження, Київ

2002-2004 – голова наглядової ради програми «Схід-Схід: Партнерство без кордонів» Міжнародного фонду Відродження, Київ

2000-2004 – член Комітету національної премії України імені Тараса Шевченка, Київ

З 2005 – співзасновник та голова правління Польсько-української фундації співпраці (ПАУСІ), Варшава-Київ

З 2009 – член правління Міжнародного фонду Відродження, Київ.

 

ГУЗЬ СЕРГІЙ (Київ)

Народився у квітні 1970 року у промисловому місті Дніпродзержинську, більш відомому як батьківщина Брежнєва.

Журналістську кар’єру розпочав у 1995 році. До того встиг відслужити на флоті, попрацювати піонерським ватажком у дитячому таборі, монтажником, продавцем книжок, базарного мотлоху та каліфорнійського червоного хробака, брокером на біржі та муляром-висотником.

Журналістика нарешті стабілізувала професійний вибір, але не життя.

Пройшовши редакційними сходинками від кореспондента до шеф-редактора обласної газети, у 2002 році переїхав до Києва, де на п’ять років змінив журналістику на громадську діяльність – до лютого 2008 року очолював Незалежну медіа-профспілку України. Однак репортер усе ж таки переміг профспілкового лідера.

Хобі: кулінарія, рибалка та екстремальний туризм (рафтинг).

Люблю читати книжки, ходити в кіно, дивитись мультики (особливо "Льодовий період”), грати у більярд , спілкуватися з друзями та подорожувати світом.

Мрію відвідати Черепахові острови, піднятись на Кіліманджаро та зазирнути у жерла вулканів на Камчатці.

 

ЖУПИНА АНАТОЛІЙ (Херсон)

Головний редактор газети «Новий день» (Херсон).

Народився 27.04.1954 р., с. Нова Благовіщенка Горностаївського р-ну Херсонської обл.

Закінчив Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет журналістики, 1983; ВПШ при ЦК КПУ, відділення журналістики, 1986.

1973 – літредактор горностаївської райгазети «Сільські новини», 1973-1975 – служба в ЗС СРСР, 1975-1978 – старший кореспондент міської газети «Нова Каховка», 1978-1984 – заввідділу херсонської обласної молодіжної газети «Ленінський прапор», 1984-1986 – слухач відділення журналістики ВПШ при ЦК КПУ, 1986-1990 – старший кореспондент херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда», 1990-1993 – старший кореспондент газети Північної групи військ «Знамя Победы» (м. Легніца, Польща), 1993-1996 – оглядач херсонської обласної газети «Наддніпрянська правда».

1998-2002 – депутат Херсонської облради, з 2006 – депутат Херсонської облради, голова постійної депутатської комісії облради з питань гласності, зв’язків зі ЗМІ, партіями і громадськими організаціями.

Член НСЖУ з 1977 року.

Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Ділова людина України» (2000); медаль «Ділова людина України», ювілейна медаль до 2000-річчя Різдва Христового, орден преподобного Нестора Літописця, Заслужений журналіст України (08.2008).

Спеціалізація - аналітична стаття, журналістські розслідування.

 

 ІВАНОВ ВАЛЕРІЙ (Київ)

Завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, доктор філологічних наук із спеціальності – журналістика, президент Академії української преси, президент Центру вільної преси, заступник голови науково-методичної комісії з журналістики МО України, віце-президент громадської організації "Журналістська ініціатива", член Комісії з журналістської етики, член Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президенті України, член Європейської Асоціації комунікаційних досліджень та освіти (ECREA), член Спілки журналістів України.

Дата народження: 19 липня 1961 р.

Наукові інтереси: теорія та соціологія масової комунікації, законодавче забезпечення діяльності ЗМК.
Автор більш 330 наукових праць, в тому числі 17 монографій і 45 брошур, 24 підручники і навчальних посібників. Статті надруковані в Швейцарії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Росії, Білорусії, Вірменії, Казахстані.

Брав участь як мінімум у 450 конференціях. Керівник 13 кандидатських та 1 докторської дисертації.

Стажувався в США, ФРН, Швейцарії, Франції, Ірландії, Італії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції.
Дружина - Іванова Тетяна Вікторівна, ст. наук. співр. АПН України, док. пед. наук.

Син - Іванов Денис Валерійович.

 КАБАЧИНСЬКА СВІТЛАНА (Хмельницький)

 

Народилася 3 вересня 1956 року в с. Зіньків Віньковецького району на Хмельниччині.

Після закінчення 1978 року факультету журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка працювала кореспондентом, заввідділом хмельницької обласної газети "Радянське Поділля” (нині - "Подільські вісті”).

З 1992 до 1998 року - редактор хмельницької міської газети "Проскурів”. З 1998 р. і досі - власний кореспондент міжнародного тижневика "Дзеркало тижня” (м.Київ) у Хмельницькій області.

Автор книг публіцистики та прози "Щоденник революції”, "Символ епохи”, "Все починається з любові”, "Крізь учорашній дощ”, "Хмельниччина справжня”.

Голова Хмельницької міської організації Національної спілки журналістів України. Член Всеукраїнської комісії з журналістської етики.

Заслужений журналіст України (1997). Кавалер ордена княгині Ольги (2006).


 

КАПЕЛЮШНИЙ ЛЕОНІД (Одеса)

Народився 5.11.1942 року на Кіровоградщині.

Освіта – Кіровоградський технікум механізації сільського господарства у 1960 році, Київський державний університет ім. Шевченка у 1969 році, філолог.

В журналістиці із 1967 року – районна газета „Перемога” на Житомирщині, газета „Комсомолець Запоріжжя”, власний кореспондент „Комсомольской правды” (Львів), власний кореспондент „Сельской жизни” (Львів), власний кореспондент „Известий” (Іркутськ, Вільнюс), спеціальний кореспондент „Известий в Україні ( Одеса). Основні публікації останнього часу в тижневиках „Свобода” та „Зеркало недели”.

Член Спілки кінематографістів СРСР (тепер НСКУ), автор близько 20 документальних фільмів.

Член Асоціації українських письменників Книжки (нариси та публіцистика) „Светит незнакомая звезда”, „Трасса”, „Високосное время”, „Жертовна кров”, „Візантійський синдром”, роман „Пригірщ вітру”.

Член Комісії з журналістської етики із 2002 року. Лауреат премії Спілки журналістів СРСР. Лауреат премії „Незалежність” ( Золота медаль) Київської Спілки журналістів.

 

КОТЮЖИНСЬКА ТЕТЯНА (Київ)

Закінчила юридичний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та пройшла професійне стажування: "Свобода преси: програма для адвокатів, суддів та юристів ЗМІ” (Нью-Йорк, Вашінгтон, Варшава).

З 2005 року очолює Українську Асоціацію медіа-юристів, яка об’єднує більше 50 практикуючих медіа-юристів з усіх регіонів України.

Досвід роботи по захисту прав та свобод журналістів з 1997 року.

Головний юрисконсульт, член правління, секретар Національної Спілки журналістів України. Медіа-експерт, юрист Програми правового захисту та освіти ЗМІ IREX U-Media 1997 – 2007 роки.

За час юридичної практики надала більше 2000 консультацій журналістам та медіа, представляла інтереси медіа у багатьох судових процесах, має великий досвід тренерської діяльності, провівши більше 100 семінарів, тренінгів, конференцій для журналістів, юристів та суддів України з питань правового регулювання діяльності журналістів, міжнародних стандартів свободи слова, узагальнення української судової практики, питань застосування Європейської Конвенції при здійсненні правосуддя в Україні.

Член Комісії з журналістської етики з 2002 року.

 

КУЗЬМОВ ТАРАС (Київ)

Закінчив Львівський Державний університет імені І.Франка, філологічний факультет (укр.мова і література), 1993р.

Вересень 2007 по теперішній час – Медіа-консультант/Регіональний представник The Thomson Foundation, UK.

Січень 2007-лютий 2008 – Президент ГО «Ідеальна Країна».

Лютий 2001 по теперішній час – виконавчий директор Журналістської громадської організації «Хартія-4».

Липень 2003-березень 2005 – виконувач обов’язків Президента Благодійного фонду «Громадське Радіо», ТРК «Громадське Радіо».

Червень 2001- квітень 2005 – технічний і стратегічний консультант Програми підтримки ЗМІ Білорусії.

Вересень 2001- лютий 2002 – незалежний Медіа-Експерт делегації Європейської Комісії в Україні.

1996-2001 – заступник директора проекту; директор проекту; виконавчий директор ІНТЕРНЬЮЗ-УКРАЇНА.

1994-1996 –  керівник департаменту навчальних програм (Міжнародний Медіа Центр – ІНТЕРНЬЮЗ).

1994 – співзасновник Львівського Незалежного Медіа Центру.

1992-1994  – керівник департаменту зв’язків зі ЗМІ (Незалежний тижневик ПОСТ-ПОСТУП, Львів).

Володіє англійською і польською мовами вільно, французька і німецька – базові знання.

 

ЛУБЧЕНКО ІГОР (Київ)

Народився 3 листопада 1937р. у м.Псков.

Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Шевченка.

Працював секретарем комітету комсомолу Ізюмського залізничного училища № 4 (зараз СПТУ-24), відповідальним секретарем шахтної багатотиражної газети "Шлях Ілліча" в Донецькій області, відповідальним секретарем газети паровозоремонтного заводу та секретарем МК ЛКСМУ в Ізюмі.

Далі - завідуючий відділом в молодіжній газеті "Ленінська зміна" в Харкові.

 Від 1964р. - у Києві: інструктор ЦК ЛКСМУ, завідуючий відділом і заступник редактора газети "Комсомольское знамя". Сім років очолював газету "Молодь України". Пізніше шість років був власкором "Учительской газеты" по Україні, а потім - редактором газети "Освіта".

1994р. за його ініціативою при Спілці журналістів України було створено Комітет захисту свободи слова, який і очолив на громадських засадах.

У квітні 1997р. обраний головою СЖУ, у квітні 2002р. на Х з'їзді НСЖУ знову переобраний на посаду.

У 1987 році отримав звання "Заслужений журналіст України".

І.Лубченко є членом Ради з питань інформаційної політики при Президенті України (2001 рік), Комісії журналістської етики, Координаційної ради з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, працівників міліції, митної служби та членів їх сімей (2001 рік) та Бюро правління українського фонду миру (2002 рік).

 

ФЕДЧЕНКО ЄВГЕН (Київ)

З 2005р. –директор Могилянської школи журналістики Національного університету "Києво-Могилянська академія”, доцент.
2003-2005 - старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія”, Факультет соціальних наук та соціальних технологій (Могилянська школа журналістики та кафедра політології)

2009: Керівник модулю "Доступ до інформації” Програми „Зміцнення парламентів та демократій” (Westminster Foundation for Democracy)
Освіта
2004: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, Національна Академія наук України, кандидат наук (міжнародні відносини)
1998: Національний університет "Києво-Могилянська академія” (Факультет суспільних наук), ступінь магістра (політологія)

Міжнародний досвід
2006 – 2007: Співдиректор проекту співпраці між Могилянською школою журналістики та Огайським університетом(США), спонсорованого Державним Департаментом США

Журналістський досвід
1994-1996: Eastern Economist Weekly, кореспондент
1996 – 1998: телеканал СТБ, редактор міжнародного відділу програми „Вікна”
1998 -2002: Керівник міжнародного відділу програми „Вікна”, продюсер та ведучий програми ”Вікна у світ”
2002-2004: колонка про міжнародні відносини в газеті ”Деловая неделя”

1996: Національний університет "Києво-Могилянська академія” (Факультет суспільних наук), ступінь бакалавра (політологія)

Академічні інтереси
Журналістська освіта в перехідних суспільствах; новинні стандарти, висвітлення міжнародної політики; нові медіа

Мови
вільно: Українська, англійська, російська
добре: іспанська
читання: французька

 

ШТУРХЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ (Рівне)

Народився 14 червня 1977 року в смт.Млинів Рівненської області.

Освіта вища – інженер-гідротехнік (1998), економіст (1999), магістр державної служби (2010).

Кандидат наук з державного управління (2011), спеціальність 25.00.04. – місцеве самоврядування. Тема дисертації: «Комунікативні стратегії місцевого самоврядування в Україні», автор понад 30 наукових та навчально-методичних праць, 1 монографії, редактор-упорядник книг «Політичні партії на Рівненщині» (2006), «Довідник безпеки журналіста» (2007).

Із 2004 року викладає авторські навчальні курси із журналістики в НУ «Острозька академія», ст.викладач кафедри літературознавства та журналістики цього університету.

Журналістську діяльність розпочав у 1990 році редактором молодіжної студії Млинівського районного радіо, програму у травні 1991 року було закрито райкомом КПУ. Під час навчання – редактор спецвипусків газети «Трибуна студента», студентського радіо, з 1999 року – редактор газети «Точка зору.Рівне», власкор порталу «Політична Україна» в Рівненській області, у 2002-2007 роках позаштатний кореспондент, кореспондент, заступник головного редактора газети «Рівне вечірнє», автор понад 500 публікацій в друкованих та інтернет-виданнях України. У 2007-2008 роках автор і ведучий радіопрограми «Відверто» (Радіо «Край», Рівненська ДТРК). Із 2009 року автор і ведучий телевізійної програми «Коментарі із Сергієм Штурхецьким» (ТРК «Сфера»).

Голова Рівненської незалежної медіа-профспілки (з 2003 року), член НСЖУ (2003), член Комісії з журналістської етики (2011).

Депутат Рівненської обласної ради (2010), заступник голови постійної комісії з правових питань, гласності, депутатської діяльності, етики та Регламенту.


Категорія: Україна | Додав: defaultNick (10.03.2012)
Переглядів: 255 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz