Ліна Костенко про нову книгу: «Тут я зібрала людське: моє і ваше» - Україна - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Ліна Костенко про нову книгу: «Тут я зібрала людське: моє і ваше»
У видавництві «Либідь» побачила світ нова поетична книжка Ліни Костенко «Річка Геракліта», куди вміщено понад двісті поезій, з яких півсотні друкуються вперше. Збірку упорядкувала письменниця, культуролог, донька Ліни Василівни Оксана Пахльовська. До видання додано аудіодиск із віршами, які читає сама авторка.

«Цикли природи та людського буття тут зв'язані в єдине ціле, – йдеться у передмові. – Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну «поему» філософського осягнення Часу... Річка Геракліта це річка, якої немає, а ми постійно у неї входимо і щоразу інші. Важливо, щоб ми її перепливли й сьогодні. Дуже втомилися і течія зносить. Але головне - не спинитися. На берегах річки Геракліта пляжів нема."

«Я вгрузнула у прозу, а віршами видавала собі премію, – сказала під час перзентації нової збірки Ліна Костенко. – Тут немає барикад, тут про народ, тут я зібрала людське – моє і ваше... Вірші обирали за принципом естетичним, бо часом хочеться чогось красивого, хіба ні? Я окрім музики ще люблю живопис. І от у віршах малюю собі потрошку... А політики диктують нам страшні, дражливі речі і нас на те негативне поле заганяють, а ми будьмо самодостатніми й інакше сприймаймо світ! Давайте обмінюватися позитивною енергетикою і саме цим ми будемо світліші...»

На запитання, якою побачила Україну під час зустрічей із читачами, Ліна Василівна відповіла:

«Нас так затуркали! А деградованому суспільству хіба потрібна література? Проте під час зустрічей я побачила дивовижних людей, надто молодь – із загостреною позитивною енергетикою, якої ми давно не бачили! Політики так боряться за єдність, що часом гроші за неї платять. А я нікому не платила і до мене люди прийшли в єдності.. Молодь, кажуть, не хоче культури. То нам з телеекранів несуть негатив. А ті, кого бачила... Прекрасні люди – і фізично, і морально! Я побачила той народ, який знаю, і для якого варто працювати...»


...Повернувшись із презентації, диву даюся, якими простими словами ця видатна Жінка тлумачить такі складні для нас нинішніх речі. Без пафосу й підвищеної чи збудженої інтонації. Їй не треба кричати, аби її почули. Тільки б говорила, а ти, як той хирлявий вогник на свічечці, боїшся заворушитися, аби не потухнути й не прогавити сказаного...

Усе змінилось. Люди і часи.
Двадцятий вік уже за перелазом.
Глобальне людство хоче ковбаси,
а вже вона з нуклідами і сказом.

Упала тінь на батьківські гроби.
Вже й чорт гидує купувати душі.
В лісах тремтять налякані гриби.
З дерев стрибають підозрілі груші.

Епоха зашморгнулась, як Дункан.
Спиніться, люди. Хоч поставте кому.
Поезія потрібна дивакам.
Поети не потрібні вже нікому.

 

ХайВей




Джерело: http://ХайВей
Категорія: Україна | Додав: Бабічин (04.02.2011) | Автор: Жанна Куява
Переглядів: 338 | Теги: Ліна Костенко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz