Хмара недовіри над музеєм у Пирогово - Україна - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Хмара недовіри над музеєм у Пирогово

Хмара недовіри над музеєм у Пирогово

Оцінку тривожного стану найбільшого скансену у Європі – нацмузею у Пирогово, яку дали журналісти і громадськість, розділили і міжнародні експерти. На жаль, це той сумний випадок, коли таке співпадіння абсолютно не радує. Навпаки – сумно. Музей тихо гине, а чинний директор перебуває у якійсь абстрактній науковій ейфорії. Може хоч зараз керівництво Національної академії наук України, якому підпорядкований заклад, вийде з рожевої нірвани і почне рятувати Національний музей народної архітектури і побуту?

Вперше проблеми музею привернули увагу журналістів ще влітку. Була важка зима, чимало унікальних будівель отримали значні пошкодження. Як правило, у теплу пору починається ремонт, реставрація, будівництво. Але не у цьому році! Чинний директор-пенсіонер, без відповідного досвіду, підготовки, якого для чогось викликали до столиці аж із самого губернського городу Ужгороду, прикрившись розмовами про відсутність грошей, взагалі заборонив будь-які ремонтні роботи! Пожеж злякався! У колективі назрів гучний конфлікт між директором і заступниками. Виникла ненормальна скандальна ситуація, що трансформувалася у незаконні звільнення, суди, залучення податкових та правоохоронних органів.

Внутрішня боротьба захопила музейників. Якось забули, що музей просто розвалюється. Чисельні публікації у пресі, сюжети на телебаченні не гасили конфлікт, не вирішували проблем, а лише загострювали стосунки.

Керівництво НАН України не наважилося зробити рішучого кроку – відправити нинішнього некомпетентного директора на заслужений відпочинок до Закарпаття, призначити когось з енергійних заступників виконуючим обов`язки і терміново розпочати ремонтні роботи та підготовку до зими. Музей треба рятувати, а не балакати! На жаль, і досі ніяких висновків у НАН не зробили… Чому?

Сталося так, що паралельно музей вирішив підтримати фонд «Розвиток України». Планують виділити 15 млн. гривень саме на реконструкцію та ремонт. Виявилося, що директор-пенсіонер не вміє писати проекту робіт, тому від грошей просто ухиляється! Парадокс!

   З трибун волає про відсутність фінансів, а взяти від доброчинців не вміє. Зрозумівши це, співробітники фонду знаходять провідних світових музейних експертів і наймають їх для оцінки ситуації та створення плану розвитку. Що міжнародний науковий десант і зробив фахово і  швидко. Щойно ми отримали короткий виклад для преси.

    Зрозуміло, закордонні експерти дуже стримані. Та навіть ввічливість і науковий стиль не змогли приховати їх обурення менеджментом! Ось оцінки – «незбалансоване використання ресурсів: розподіл зарплати, часу; брак поваги до своїх відвідувачів з боку музею; організація праці, що не відповідає викликам часу; непрозора система роботи у фінансовій сфері; нераціональний розподіл обов’язків; майже повна відсутність в мережі інтернет; брак чіткої візії та розуміння призначення музею; бездіяльність; корупція; брак реального, ефективного керівництва; хмара недовіри над всією установою».

Після такого міжнародного вердикту порядні люди тихо звільняються. Та не в нашому випадку. Може, нарешті в НАН України хтось зробить правильні висновки?

Короткий виклад звіту друкуємо. Що сказати – без коментарів…

То рятуємо Пирогово, чи продовжимо гратися? Розсіємо «хмару недовіри»?

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

 

 

Аналіз роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Пирогово

Підготовлено групою експертів у складі:

 Лінди Норріс, Еллен Розенталь, Гвен Спенсер (США)

та Стена Рентцхога (Швеція)

29 листопада 2010 рік

 

На замовлення фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», група експертів у складі Лінди Норріс, Еллен Розенталь, Гвен Спенсер (США) та Стена Рентцхога (Швеція) провела аналіз роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (поблизу с. Пирогів). Оцінка проводилася за такими компонентами:

 

1.                  Догляд за історичними будівлями й територією;

2.                  Адміністрація і фінанси;

3.                  Дослідницька та наукова робота;

4.                  Догляд за колекціями та управління колекціями;

5.                  Безпека й аварійні служби;

6.                  Послуги для відвідувачів, екскурсійно-інформаційна робота, освітня

           робота, маркетинг та зв’язки з громадськістю.

 

Аналіз сильних та слабких сторін музею, загроз та можливостей музею (т.зв. SWOT-аналіз):

 

Сильні сторони

Характеристики організації, які надають їй перевагу над іншими:

·         чудовий ландшафт;

·         глибокі знання з етнографії;

·         масивна робота з каталогізації колекції предметів народного вжитку;

·         унікальні будівлі;

·         унікальні об’єкти колекції предметів народного вжитку;

·         широка база даних народних майстрів;

·         велика робота, що була виконана на початкових етапах створення музею (1970-ті рр.);

·         підтримка з боку фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»;

·         прихильність до музею з боку громадськості;

·         традиція сімейного та товариського дозвілля в музеї з боку киян;

·         ентузіазм працівників, що доглядають за будівлями;

·         унікальне село 1970-х років та його документація.
Слабкі сторони

Характеристики організації, які ставлять її в невигідне становище відносно інших:

нестабільне розташування фондосховищ;незбалансоване використання ресурсів: розподіл зарплати, часу; брак поваги до своїх відвідувачів з боку музею; низький рівень зарплатні музейних працівників; організація праці, що не відповідає викликам часу; брак спеціального освітнього відділу в структурі музею; брак спеціального відділу маркетингу в структурі музею; нестача керівництва з відповідними навичками/інтересом в усіх сферах діяльності музею; заплутана система орієнтації в музеї для відвідувачів та загалом брак послуг для відвідувачів; недостатня технічна компетенція персоналу музею; непрозора система роботи у фінансовій сфері; нераціональний розподіл обов’язків; відсутність поточної документації про реставрацію будівель; занадто жорсткий контроль за всіма аспектами роботи музею з боку науковців; відсутність доступу до інструкції персоналу, матеріалів польових досліджень, інших матеріалів, які виробляють працівники музею; незрозуміло, які саме результати приносить діяльність науковців з музейної справи; брак освітньої програми; відсутність практикантів, волонтерів, молодих спеціалістів і системи заохочення для них; надмірний наголос на самостійній науковій праці без достатньої наукової комунікації між дослідниками всередині музею; брак засобів розповсюдження дослідницької інформації позанауковими журналами; брак чіткої візії та розуміння призначення музею; неефективна система безпеки, заходи з пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища;  відсутність плану дій на випадок надзвичайної ситуації; брак бізнес-плану; надто багато уваги з боку керівництва музею приділяється земельним питанням; брак спроб залучити до музею різні типи відвідувачів; занадто багато уваги приділяється внутрішній діяльності, недостатньо уваги – зовнішній; невідповідні умови роботи.

http://pirogovo-museum.do.am/publ/1-1-0-14


http://pirogovo-museum.do.am/publ/1-1-0-13
Категорія: Україна | Додав: defaultNick (08.12.2010)
Переглядів: 236 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz