Віктор Тригуб - редактор «Музеїв України» : ми відмовилися від послуг Голівуду! - Україна - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Україна

Віктор Тригуб - редактор «Музеїв України» : ми відмовилися від послуг Голівуду!

Віктор Тригуб - редактор «Музеїв України» : ми відмовилися від послуг Голівуду!

Феномен цього маленького культурологічного часопису ще будуть розгадувати дослідники. У таку кількість загадкових міжнародних пригод, дійсно, не потрапляла жодна команда українських журналістів! І якось все у них виходить так легко, весело, а потужні історичні відкриття вони навчилися подавати з таким вишуканим гумором, що історики просто бісяться від злості, використовуючи їх сенсаційні фотографії і даючи посилання у наукових роботах. При цьому, журнал «Музеї України» іскрометно запевняє, що все знайдено у якійсь лише їм відомій «сірій зоні історії і міжнародної політики», а підтверджень і спростувань ніхто не дасть. І дійсно, поважні наукові установи, всесвітньовідомі аукціони,  спецслужби, посольства жодного разу не підтвердили і не спростували їх публікації, обмежуючись багатозначним «без коментарів».

Таємнича команда, яка згуртувалася довкола журналу, здається і не переймається якимись підтвердженнями. Вони просто публікують такі матеріали, зображення, про існування яких громадськість навіть не підозрювала! Відповідно, тим зачіпляються національні інтереси великих країн, починаються дивні міжконтинентальні процеси, активним учасником яких знову виявляється крихітний україномовний журнал «Музеї України» з тиражем у тисячу примірників і маловідомим сайтом, який пильно моніторять тисячі дуже уважних і грізних очей. Чим спричиняють напівфантастичні, та тим не менше, цілком реальні міжнародні події. І знову «без коментарів»! Доводиться задовольнятися іронічними версіями редактора і засновника часопису «Музеї України» Віктора Тригуба, який днями відзначає день народження свій, сина і заснованої ним же невизнаної республіки.

-Пане Вікторе, Вам вдалося заснувати якийсь новий, химерний, а від того цікавезний і оригінальний напрямок чи то журналістики, чи то літератури, який Ви самі називаєте мережевим реаліті-шоу. Маєте велику читацьку аудиторію. Хоча, чесно кажучи, дуже важко зрозуміти, де у Ваших матеріалах правда, де вимисел…

-На жаль, вимислу фактично нема! Є чіткі факти, фотографії, документи, речі, які нам різними шляхами вдається роздобути в багатьох країнах. У більшості випадків вдається дослідити їх минуле і прослідкувати майбутнє. Іноді такі розвідки заводять дуже далеко! Коли ми розпочинали випуск журналу «Музеї України», думали, що будемо мандрувати провінційними українськими музеями, згадуватимемо щось з підручників… Адже, десяток років тому музейної журналістики взагалі не існувало! Вся ця тема сприймалася дуже… сумно. Її просто не сприймали – все замінили офіціозними підручниками і нудними проповідями екскурсоводів. Ми ж просто копнули невідомі факти, проникли у різні архіви, спецхрани спецслужб, встановили контакти з найвідомішими аукціонами, познайомилися з різними колекціонерами, глибинними істориками… В якийсь момент, навіть несподівано для себе осягнули, що почали спілкуватися з справжньою міжнародною елітою! Розуміти геополітичні процеси. Преса не пише і десяти відсотків про ті речі, які є щодня! Народи планети  не уявляють того, що відбувається! Відповідно, більшість не спроможна спрогнозувати навіть найближче майбутнє! Про минуле взагалі не говоримо! Глобальна історія людства тотально сфальсифікована і зачищена. Замість конкретних історичних фактів ми маємо сумнівні версії, билини, казки, легенди… Особисто мені здається, що найбільше інформації саме в казках, різноманітних міфах! Їх треба проаналізувати. І виявиться, що у всіх народів Землі майже однакові міфи! З тими ж самими персонажами та сюжетами! Але, сучасні офіційні історики того категорично не зрозуміють, заперечать, а ті, хто розуміє, промовчить. Якщо подивитися на релігії, там взагалі жах! Всі релігії! Погоджуюсь з більшовиками: релігія – опіум для народу! Якщо зробите аналіз «святої» води – зрозумієте… Фактів купа! Всі вони на поверхні. Ніхто не хоче проаналізувати. Ті, кого навчили – мовчать. Існує логіка подій. Якщо її притримуватися, подати під потрібним кутом, все стає іншим. З дрібниці вибухає сенсація, йде реакція. Починається те, що так подобається читачам – динаміка, реаліті-шоу, найнесподіваніші повороти, люди, країни… Мене зачаровує трансформація ціни на якусь безневинну річ – зброю, картину, колекцію… Одного разу, за шість місяців пригод і серії публікацій, одна штука, яка коштувала дві тисячі доларів, була оцінена у мільйон… Реальними учасниками були відомі діячі з 5 країн…

-Мабуть Ви маєте на увазі вже легендарну шаблю Мазепи, яка після Ваших розслідувань потрапила до деяких підручників?

-Без коментарів! Якщо згадувати шаблю Мазепи – то хрестоматійний випадок міжнародного журналістського розслідування. Вже кілька книг написано. Ми прорвалися у найсекретніші сховища Росії. Знайшли ще одну шаблю гетьмана у Ермітажі, і ще одну – в Оружейній палаті Кремля. Потім оригінал у Адміралтействі. Архіви Мазепи і Калнишевського під Пітером, перстень Ярослава Мудрого, частину книг з його бібліотеки в спецхрані сховища бібліотеки імені Салтикова-Щедріна. Дізналися, що у Києві, під Софією був тайник Мазепи з коштовностями, книгами, іконами… Росіяни їх частково знайшли, а інше так і лежить у центрі столиці… Виникла історія про морський козацький прапор… Скандали… Голівуд відпочиває!

-До слова, а правда, що Ваша команда відмовилася від пропозиції продати права на екранізацію легендарної пригоди «Операція «Козацькі регалії» якійсь студії Голівуду?

-Там все дуже складно у юридичній площині. Американці під все підписують контракти, угоди… Коли ми зрозуміли, скільки коштують послуги адвокатів, скільки там метушні, просто взяли і відмовилися від послуг Голівуду! Якщо точніше, нас не влаштувала фінішна сума… Адже, у тій історії багато учасників. Президент США Д.Буш, Президент РФ В.Путін, Президент України В.Ющенко, Кондоліза Райс, Б.Тарасюк, В.Огризко, олігархи, спецслужби, влада Краснодарського краю і два наших журнали – «Нова Січ» і «Музеї України»… Особлива подяка отаману Американського козацтва Сергію Цапенку! Без нього нічого б не відбулося… Була розкішна пригода, яку і досі вважають легендою. Я навіть книгу написав – є в інтернеті. Було чимало публікацій, скандалів… Погугліть – знайдете. Якщо коротко, після 1918 року, нащадки запорожців вивезли з Кубані древні козацькі регалії до Сербії. Після війни до США, де створили музей. Росіяни хотіли забрати все собі, ми в Україну. Почався конфлікт. Втрутилися політики. Був навіть секретний Указ Ющенка… Росіяни прислали в США спецназ, який пограбував Музей Кубанського козацтва, переправивши скарб до консульства РФ у Нью-Йорку. Під наглядом спецназу ФБР. Доповіли Д.Бушу. Він телефонував В.Путіну. Включилася К.Райс… Ну, а ми, як зачинщики отримали ексклюзив на висвітлення… Згодом, регалії, шпигунськими стежками, які теж засвітилися, переправили до Росії. Нині частина в Москві, частина в Краснодарі. Вийшов крутий детектив. Боротьба йшла за дарчу грамоту цариці Катерини, якою вона подарувала Кубань запорізьким козакам. Ми могли претендувати на Кубань, маючи ту грамоту! Її оцінили у 50 млн доларів. Ось такий сюжет… Ми навіть з гумором створили самопроголошену Кубанську Народну республіку, чим дуже налякали МЗС РФ. Тодішній міністр навіть телефонував нашому  з протестом. КНР створили якраз на мій день народження – 26 вересня. З того моменту я є її першим президентом в екзилі. Добре, хоч зрозуміли, що то гумор… В Кремлі важко з гумором… Подібним чином створили і Стародубську республіку. Теж на мій ювілей. Там теж я президент невизнаний… Ось так історичні розслідування перетворюються на міжнародні, закінчуючись геополітичними жартами. Чомусь наші публікації сприймають аж занадто серйозно. Дуже високоповажні люди. Хоча, як я розумію, козацькі регалії, особливо Дарча грамота на Кубань, папка з кодами до скарбів, то не жарти… То звичайна історія… Залишилися лише фотографії… І вже наш слід в історії…

-Зрозуміло, Ви отримали чимало інформації про гігантські скарби, особливо містичний золотий запас Кубанської Ради? Потім виник скарб Сагайдачного в Ольвії, Парутинський десант, розслідування в Лондоні по золоту Полуботка. Канада, США… Всі ці історії стали легендами інтернету, як і кілька Ваших загадкових експедицій, найбільші українські телеканали про це багато розповідали. То знайшли хоч би один скарб?

-Сумніваюсь, що найближчим часом хтось знайде  великі скарби! Хоча, їх шукають багато років і будуть шукати. Мабуть завжди! Так людина влаштована. Треба знайти скарб! Завдяки тим байкам, розтиражованим телебаченням, виникло ще більше легенд і загадок. Може комусь колись і пощастить! Просто, тепер мабуть зрозуміли, яка це цікава тема – музеї, історії! Я вже не хочу казати про скандали на відомих аукціонах мистецтва, де нам доводиться іноді світитися. Знову за участі найвпливовіших осіб – там президентський рівень. Ось де інтриги! Дивлячись на все це, розумієш, як багато у нас чиновників, олігархів і як багато вони вкрали народних грошей, коли можуть собі дозволити робити ТАКІ подарунки теж держслужбовцям… Жахлива правда життя… Не треба вірити політикам! То все люди пекла! Найгірше розуміти, що вони всі такі і саме ця категорія править світом…

-Не можу втриматися від питання про Антарктиду, скарби і загадки Аненербе, секретний бункер СС, знайдений Вашою командою в Альпах, картини доктора Менгеле, альбом Гітлера…

-Якщо чесно, я вже і сам почав розуміти, як весело і цікаво живуть творці журналу «Музеї України»! Говорю про нудні трудові будні музейного журналіста, а виходить якийсь фрагмент крутого пригодницького детектива… Як не міжнародні розслідування, скандали, то скарби і таємниці СС… Антарктида то взагалі… Хоча, це все ніяк не сприяє збільшенню нашого тиражу, а значить, хоч якомусь заробітку… А ми захистили і врятували десятки музеїв! Навіть власні створили – славнозвісний Музей слідопитів у Нових Петрівцях , Музей козацької страви, опублікували чимало цінних наукових робіт… Постійно рекламуємо музейну галузь на телебаченні, радіо…

-То цікаво, але лише Вашій команді вдалося отримати оригінальні речі часів Третього Рейху, що підтверджують діяльність таємної організації Аненербе! Чого чекати на цьому напрямі?

-Тут працює наш представник у Німеччині Микола Кайзер. Саме він знайшов невідомий портрет Мазепи, який замироточив у сейфі, чимало неймовірних документів, картин… Він відмовляється світитися на публіці, ховається під псевдо. І на те є поважні причини… Саме він знайшов і викупив картину роботи зловісного Доктора Смерть – Менгеле. Йде слідами його таємних схованок у Баварських Альпах. Знайшли і другу картину. Можливо, вийдемо і на колекцію… Не коментую реакцію професійних колекціонерів – то потужна сенсація. Там виникло вже чимало мисливців з Москви, пригода триває… Кайзера запросили нащадки померлого дідугана в далеких горах. Той був офіцером СС і хранителем секретного бункера з документами Рейху, сенсаційними предметами мистецтва, нагородами… Там теж тривають певні процеси, які не відомі пресі. Є юридичні моменти – спадщина і можливі претензії музеїв… Нам переслали лише кілька фото документів і дивних речей, явно з Тибету, куди організовувала експедиції Аненербе… Що то таке – не розумію, а більше нічого не надсилають… Хоча, з реакції дослідників і колекціонерів, розумію, цінність знахідки велика… Дуже велика… Підкреслю, я не знаю подробиць! Чим все закінчиться – невідомо! Є законні спадкоємці. Ми не маємо до того прямого стосунку. Все може бути.

-Ви знову ухилилися від резонансних планів організувати експедицію в Антарктиду!

-Та ні! Просто треба дотримуватися хоч якоїсь хронології. Вже після публікацій про бункер в Альпах, до мене направили радянського ветерана з шифровкою з ножен кортика офіцера Люфтваффе. Виявилося якісь координати в Антарктиді. Земля Королеви Мод. Експертиза все підтвердила. Кортик раніше належав начальнику КГБ Одеської області генералу Крикунову, який загинув на пароплаві «Адмірал Нахімов». Згадали експедиції гітлерівців до Антарктиди, секретні бази, легенди про інопланетян, битву з американцями у 1947 році… Нині тривають переговори… Очікуємо несподіванок. Сумніваюсь, що нам просто так дозволять туди прибути і щось знайти… Хоча, сам процес захоплює. Дійсно, весело живемо, спілкуємося з цікавими людьми. І ні спростувань, ні підтверджень! Сіра зона! До речі, після багатьох років у журналістиці, особливо музейній, я навчився сприймати всі ці розповіді дуже спокійно і критично. Наслухався! Нині сам розповідаю, пишу. Відповідно відчуваю істориків, дослідників, просто когось, хто на щось неймовірне наштовхнувся… Вони те відчувають і виходить співпраця. Як правило, ті люди спершу йдуть до великих газет, каналів, де від них просто відмахуються, вважаючи хворими, або диваками. Сам колись працював в газеті, знаю. Потрібен особливий підхід, можливо, віра в чудо…

Щось забагато містики як для однієї розмови! Не зрозуміють…

 Аналізуйте історію!

-Дякую! Відчуваю, читачам сподобається! Вітаю Вас, сина, самопроголошені республіки з днем народження! Хай все буде добре!

В.Рошко


З групою каналу Інтер в Музеї козацької страви

Вже легендарна реконструкція шаблі Мазепи (Канада), що спровокувала цілий детектив

Копія шаблі Мазепи знайдена в спецхрані Ермітажу


Всесвітньовідомий майстер мікромініатюр М.Сядристий консультує часопис

Картина Й.Менгеле

Дивні речі з бункеру СС, знайденого в Альпах. Аненербе?

Дарча грамота запорожцям на Кубань, викрадена спецназом РФ з США

Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко (зліва)

Портрет Мазепи з Німеччини

Категорія: Україна | Додав: defaultNick (22.09.2010)
Переглядів: 291 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz