Радість Різдва. Колядники продовжують розносити людям Добру Новину - Закарпаття - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Закарпаття

Радість Різдва. Колядники продовжують розносити людям Добру Новину
     Міжгірщина – район Закарпатської області, який свято береже традиції та обряди, що передаються з покоління в покоління. Улюбленим святом верховинців є Різдво. Воно яскраво відображає відданість горян усьому, що, наче дорогий скарб, прийшло з минулого. Серед іншого, у селах Міжгірщини міцно тримається традиція гуртів колядників, які ходять від хати до хати, прославляючи піснями народження Ісуса. Наприклад, у гірському селі Синевирська  Поляна щороку на Різдво ходить кілька десятків гуртів колядників. В цьому населеному пункті, як ніде інде, бережуть традиції великого свята.
     Колядувати ходять і великі, і малі, тому їхні гурти можна поділити на три види: гурт малих колядників; пастирі; церковна коляда.
     Перші формуються, переважно, школярами 1-4 класів. Діти, часто без допомоги дорослих, готуються до колядування. Передусім, майструють шестикутну зірку, яку потім обклеюють всілякими прикрасами. Зірка, що крутиться – невід’ємний атрибут. Коли він готовий, діти збираються вдома в одного з членів гурту і проводять репетицію різдвяних пісень, яких вони навчені ще з раннього дитинства.
 
Пастирі – колядники віком від 12 до 17 років. Такий гурт складається з п’яти чоловік, кожен з яких має свою роль. Вони демонструють своєрідну театралізовану дію, дійовими особами якої є три пастирі, дід та чорт. Перший пастир, під час колядування, крутить зіркою, а другий та третій – тримають однометрові дерев’яні хрести з дзвіночками. Поверх теплого одягу вони одягають вишивану сорочку, а на голові конусоподібні шапки з картону, обклеєні всілякими прикрасами у формі шестикутних зірок, півмісяців, хрестів. Дід – колядник з наклеєною бородою, одягнутий у вівчарську гуню; в руках палиця. Чорт – член гурту з рогатою маскою нечистої сили. Ця дійова особа одягається в чорний одяг, а в руках – дерев’яні вила. Театралізована дія пастирів полягає у тому, що, крім співу колядок, між членами гурту відбувається розмова про народження Спасителя. У розповідь про добру новину втручається чорт, який і спричиняє конфлікт, однак, усе закінчується тим, що нечисту силу виганяють, а праведні пастирі з дідом продовжують співати різдвяні колядки.
      Гурт церковних колядників – це люди, яких місцева церковна громада уповноважила нести добру новину про Різдво Христове. Члени гурту, переважно, дорослі, які співають під супровід баяну. Незамінним атрибутом цих колядників, окрім шестикутної зірки, є Вефлієм – невеличкий, гарно прикрашений будиночок, який носять з хати до хати. Він символізує місто народження Ісуса. 
      Членами гуртів колядників є, переважно, хлопці, рідше – дівчата. Їм раді в кожній хаті. Колядників чекають з нетерпінням, а за спів і добрі побажання, згідно усталеної традиції, їх нагороджують певною сумою грошей. Збережені традиції і обряди примножують радість чудового релігійного свята Різдва.


Джерело: http://Рiздво, Юрій Бабічин, Закарпаття, Міжгірщина
Категорія: Закарпаття | Додав: Бабічин (06.01.2010) | Автор: Юрій Бабічин
Переглядів: 1523 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz