Віра Фесенко, "Світозар". Легенди про замки Закарпаття - Закарпаття - Каталог статей - Закарпатський край
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [23]
Закарпаття [312]
новини краю
Україна [373]
держава
Світ [78]
планета
Туризм [55]
відпочинок
Історія [45]
минуле
Пошук
Наше опитування
Що Вас цікавить на Закарпатті?
Всього відповідей: 262
Міні-чат
200
Друзі сайту
Locations of visitors to this page
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Закарпаття

Віра Фесенко, "Світозар". Легенди про замки Закарпаття

Замки Закарпаття - одні з найбільш загадкових пам'яток нашого краю, таємничий рукопис наших предків, який кожне покоління читає у контексті своєї епохи.


Вони оповиті легендами, переказами, про них розповідається у різних видах усної народної творчості. У середні віки замки відігравали стратегічну роль у житті краю. Та цим не обмежується їх значення. Навпаки, починається історія кожного з них, яка вбирає в себе духовні прагнення та емоціональне різнобарв'я людей, пов'язаних долею з цими спорудами.

Ми вже з дитинства захоплюємося творами, що дійшли до нас з давнини і присвячені окремим замкам.

Ось як говорить про це поетеса Віра Фесенко:

"Барвисті квіти закарпатської землі —
Легенди сиві — не згубилися в імлі.
Вони, немов весняний первоцвіт,
Духмяно квітнуть уже сотні літ...”

На сьогоднішній день тільки Ужгородський та Мукачівський замки збереглися у повній своїй красі. Але і руїни інших замків дають широкий простір як для творчої фантазії, так і для історичного переосмислення.

Відрадно, що Віра Григорівна поставила собі за мету втілити у поетичні рядки найбільш яскраві легенди цілого ряду замків Закарпаття. Її книга носить назву "Світозар” і видана вона в цьому році в Ужгородському видавництві "Ґражда”.

Передмову до книги написав відомий фольклорист, доктор мистецтвознавства Іван Хланта. У книзі вміщені також історичні довідки про замки краю.

"Світозар” — твір, який дав назву поетичній збірці, вже знайомий читачеві з попередньої книги поетеси. В його основі лежить легенда про Хустський замок, у якій знайшло своє відображення татаро-монгольське нашестя, що відбулося в середині ХІІІ століття.

Читач не може залишитися байдужим до долі героїв твору, який проткано гарними описами природи, серед якої розташований замок, а також місць Криму, де у татарському полоні знаходяться мати і син...

"В долині рівній, наче хустка,
Стояло місто, зване Хустом.
А далі, там, де горам тісно,
Насупившись на річку грізно,
На скелі, де стрімкі підходи,
Виднівся замок воєводи...”

У творі "Привид” поетеса використала сюжет одної з легенд про Ужгородський замок. У легенді йдеться про потайний хід до замку. Перед нами — сімейна таємниця, хто порушить її, буде жорстоко покараний...

Трагічна доля доньки грізного володаря замку, яка відкриває потаємні знання коханому.

Коли стало відомо про вчинок доньки, батько говорить:

"Любов прекрасна, але є в ній вада.
Забула ти, що гріх найбільший — зрада.
Мені і матері туга серце розбила.
Ти пам'ятаєш ніч ту, доню мила,
Коли ми поклялись не видать таємниці,
Інакше шлях — до склону у темниці”.

Легко лягає рядок за рядком, розкриває свою чарівність легенда за легендою.

Все це — завдяки майстерності поетеси. Ось початок легенди про Мукачівський замок:

"У кожнім замку, як годиться,
Своя віддавна таємниця.
Є і в Мукачівськім вона,
Звичайно ж, зовсім не одна,
З легкої пущена руки,
Живе вона тут вже віки...”

І поетеса приводить одну з легенд про подільського князя Федора Корятовича, який у кінці ХІV початку ХV століть володів Мукачівською домінією, замок зробив своєю резиденцією, спричинився культурному розвитку краю.

У творі йдеться про княжу мудрість, працьовитість. Приваблюють читача поетичні твори Віри Фесенко про інші замки, які зараз знаходяться в руїнах — Середнянський, Невицький, Боржавський, Виноградівський, Королівський. У кожного з них багата історія, яка знайшла своє відображення також в усній народній творчості.

З дитинства мені запам'яталися руїни Королівського замку. Він був розташований на скелі у центрі мальовничої рівнини, поблизу Тиси та Чорної гори. Його руїни виднілися з усіх боків. У давнину прилеглі до замку угіддя були також улюбленою місцевістю для королівського полювання, з яким пов'язаний поетичний твір, присвячений цьому замку. У легенді йдеться про те, як під час полювання молодому королю серна, яку він зустрів у лісі, напророчила щасливе одруження. Вдома після повернення він зустрічає молоду красуню...

Цілий ряд письменників Закарпаття створили чимало творів про наші загадкові пам'ятки. Книга поетеси Віри Григорівни Фесенко гідно поповнює цю скарбницю.



Джерело: http://zakarpattya.net.ua/Culture/
Категорія: Закарпаття | Додав: roshko30 (24.01.2010) | Автор: Петро Продан
Переглядів: 647 | Теги: замки, Віра Фесенко, Ґражда, Світозар | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz